ПЕРЕСІЧЕН — літописне місто, яке не вдається локалізувати. Імовірно, існувало 2 міста з однаковою назвою. 1) П. «улицький» згадується в Новгородському першому літописі,
який оповідає під 922 і 940 (хронологія непевна), що вел. кн. київ. Ігор воював проти уличів і здобув їхнє місто П. після 3-річної облоги. Поруч повідомляється, що уличі спочатку жили «по Дніпру вниз», а згодом оселилися між Пд. Бугом і Дністром. У той же час тлумачення повідомлень про уличів «Повісті временних літ» та ін. джерел дає підстави розміщувати уличів між Дністром та Дунаєм. Таким чином, локалізація «улицького» П. утруднюється тим, що не вирішена проблема локалізації самих уличів. Якщо буквально розуміти літопис, то можна зробити висновок, що переселення уличів відбулося після здобуття П. і, отже, його треба шукати на Дніпрі нижче Києва. Запропоновано кілька версій, де саме: між Києвом і Трипіллям; у районі Заруба; у гирлі р. Самара (прит. Дніпра; в усіх вказаних місцях є слов’ян. городища або великі селища 10 ст.). Але якщо припустити, що кн. Ігор підкоряв уличів, коли вони вже переселилися із Дніпра на зх., то тоді можлива локалізація П. в басейнах Пд. Бугу й Дністра і навіть у Нижньому Подунав’ї. Спроби розмістити П. у Дністровсько-Дунайському регіоні базуються на пошуках співзвучних топонімів: с. Пересечина (нині с. Оргей в Молдові), Презичені й Пресичина (існували в 19 ст. у Румунії на пд. сх. від Бухареста на р. Арджеш (права прит. Дунаю) і на одній із її приток); 2) П. «київський» згадується в Іпатіївському літописі під 1154 і 1161, а також у «Списку руських міст далеких і близьких». Опис подій 1154 дає підстави впевнено локалізувати «київський» П. на правобереж. околицях Києва, на шляху, що вів через одну із дніпровських переправ до Переяславля (нині м. Переяслав-Хмельницький). Гіпотетично «київський» П. можна ототожнити з відомою пам’яткою давньорус. часу — Китаївським археол. комплексом (біля Китаївської пустині), до якого входять городище (площа 4 га, має складну структуру), селище (площа бл. 40 га) та курганний могильник. Не виключено, що «київський» П. заснований переселенцями з «улицького» П., які були
137
ПЕРЕСІЧЕН
st hi
or o y. rg a .u
/
tp ht ://
138 ПЕРЕСОПНИЦЬК
змушені залишити своє місто під тиском кочовиків. Літ.: Надеждин Н. О местоположении древнего города Пересечена, принадлежащего народу угличам. В кн.: Записки Одесского общества истории и древностей, т. 1. Одесса, 1844; Барсов Н. Очерки русской исторической географии: География начальной летописи. Варшава, 1885; Рыбаков Б.А. Уличи (историко-географические заметки). «Краткие сообщения Института истории материальной культуры», № 35, 1950; Петрашенко В.О. Про локалізацію літописного Пересічена. В кн.: Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. К., 1989; Вортман Д.Я. Китаїв і літописний Пересічень. «Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”», вип. 3: Історичні студії. К., 1998; Рабинович Р.А. О бессарабской локализации летописного Пересечена. В кн.: Древнее Причерноморье: Сборник статей, посвященных 85-летию со дня рождения профессора П.О. Карышковского. Одесса, 2006; Бінкевич В.В., Камеко В.Ф. «… Град ім’ям Пересічень»: Краєзнавчі нариси про пам’ятки Надпорожжя. Дніпропетровськ, 2008. Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕСІЧЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
