МІЛЬЧАКОВ Олександр Іванович (29.09.1903 — 17.07.1973) — комсомольський діяч. Н. в м. В’ятка (нині м. Кіров, РФ). Навч. в реальному уч-щі. 1918 вступив у Соціаліст. спілку молоді. З 1919 — на комсомольській роботі в Пермі (нині місто в РФ), Верхньоуральську (нині місто Челябінської обл., РФ), був секретарем Сибірського бюро ЦК Рос. комуніст. спілки молоді (РКСМ). З жовтня 1921 — секретар Пд.-Сх. бюро ЦК РКСМ, член ЦК РКСМ. З жовтня 1924 — член бюро та завідуючий відділом ЦК Рос. ленінської комуніст. спілки молоді (РЛКСМ). З 1925 — секретар ЦК РЛКСМ, член президії Комуніст. інтернаціоналу молоді. Від березня 1927 по травень 1928 — ген. секретар ЦК Ленінської комуністичної спілки молоді України. З травня 1928 по травень 1929 — ген. секретар ЦК Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді. 1931 — зав. сектору ЦК ВКП(б). 1932— 38 — на керівній роботі в золотодобувній пром-сті, нач. Головзолота СРСР. Репресований. Реабілітований 1954. Від 1956 — персональний пенсіонер. П. у м. Москва. Тв.: Первое десятилетие: Записки ветерана комсомола. М., 1965. Літ.: Клюкин В. Секретарь ЦК. «Комсомольская правда», 1988, 11 июня; Прилуцький В.І. Усім смертям назло. «Молода гвардія», 1989, 23 травня. В.І. Прилуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЛЬЧАКОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
