МІЗОЧ (польс. Mizocz) — с-ще міськ. типу Здолбунівського р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубелка (прит. Стубли, бас. Дніпра), за 18 км від Здолбунова. Залізнична станція. Населення 3,7 тис. осіб (2004). Уперше згадується 1322 під назвами «Мізоч Великий» і «Мізоч Малий». У 16 ст. село належало до Луцького пов. Волин. воєводства. Після Люблінської унії 1569 М. відійшов до Корони Польської. 1676 поселення було повністю зруйноване татарами й залишалося пусткою до 90-х рр. 17 ст. Від 1720 М. належав родині магнатів Карвицьких. 1759 польс. король Август III надав М. магдебурзьке право. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) місто ввійшло до складу Волинської губернії Російської імперії. Від 1866 — волосний центр з населенням 1,5 тис. осіб. У М. діяли пивоварня й шкіряний з-д. 1878
збудовано цукровий з-д, на базі якого 1895 підприємці Бродські заснували т-во Карвиць-Озерянського цукрового й рафінадного з-дів. На поч. 19 ст. в місті діяли земська амбулаторія, аптека, від 1911 — 2-класне уч-ще. 1918—19 М. почергово займали австро-нім. війська, військ. підрозділи С.Петлюри, більшовицькі та польс. частини. За умовами Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 М. відійшов до Польщі. На початку Другої світової війни 1939 у М. вступили рад. війська. 1940—59 — райцентр Рівнен. обл. С-ще міськ. типу від 1940. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 окупований гітлерівськими військами від 27 червня 1941 до 4 лютого 1944. У жовтні 1942 окупаційна влада розстріляла в М. 1,5 тис., а в січні 1943 — ще 3,5 тис. осіб, у т. ч. рад. військовополонених. Із 156 будинків М. під час окупації уцілів 21. Пам’ятки історії та культури: колишній будинок ксьондза (18 ст.), оранжерея Карвицьких (18— 19 ст.), парафіяльний костьол (1795). Літ.: S»ownik geograficzny Kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w s»owiaЅskich, t. 6. 1885; ІМіС Української РСР: Ровенська область. К., 1973; Івченко А. Містечка України: Довідник. К., 2000; Офіційний сайт Здолбунівської ра-
Ахейської Греції, які досягли визначних успіхів у політ. розвиткові, утворенні стародавніх міст, писемності й були попередниками антич. цивілізації (див. Античність). Літ.: Иессен А.А. Греческая колонизация Северного Причерноморья: Ее предпосылки и особенности. Л., 1947; Блаватская Т.В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н. э. М., 1966; Черных Е.Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. М., 1976; Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине II тысячелетия до н. э. К., 1985. І.Т. Черняков.
Мікенські знахідки у Північному Причорномор'ї. Бородінський скарб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЗОЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
