До М.к. вчені зараховують археол. пам’ятки 6—3 ст. до н. е. на території Пд. Білорусі та Укр. Полісся, які належать стародавнім племенам, що не входили до складу Скіфії (див. Скіфи). Уперше поселення цієї к-ри знайдено 1950 Вал.Даниленком біля с. Підгірці Обухівського р-ну Київ. обл., а тому в укр. літературі ця к-ра іноді називається підгірцівсько-милоградською. М.к. отримала назву за ім’ям городища біля с. Милоград Гомельської обл. Білорусі, відкритого О.Мельников-
ською 1951. Археол. пам’ятки М.к. представлені городищами, селищами, курганними та безкурганними могильниками, в яких виявлений обряд трупоспалення. Житла представлені залишками наземних, напівземлянкових та землянкових споруд. Племена М.к. займалися землеробством, скотарством, мисливством та рибальством. Виявлено сліди занять чорною металургією, сировиною для якої слугували залізні болотні руди. О.Мельниковська розробила періодизацію пам’яток М.к.: ранній період — 6—4 ст. до н. е., середній — 3—2 ст. до н. е., пізній — кін. 2 — 1-ша пол. 1 ст. до н. е. Серед дослідників є істотні розбіжності щодо датування археол. пам’яток М.к., особливо її початкового та кінцевого періодів. І.Свєшніковим біля сіл Дубой та Курилівці Рівнен. обл. розкопані кургани з матеріалами М.к., які він датував 8—7 ст. до н. е. С.Рєдін датував початок М.к. 9 ст. до н. е. Закінчення існування М.к. О.Мельниковська зараховувала до кін. 2 — поч. 1 ст. до н. е., а С.Рєдін — до 1 ст. до н. е. Є різні думки щодо території формування М.к.: прип’ятська зона Полісся України або пд. райони Білорусі. Формування пам’яток М.к. відбувалося на основі сосницького варіанта тшинецькокомарівської культури, а нащадками племен М.к. було населення зарубинецької культури. Більшість дослідників схиляється до думки, що етнічними представниками племен М.к. були протослов’ян. племена неврів, згадуваних Геродотом.
660 МИЛОНІГ
Літ.: Мельниковская О.Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. М., 1967; Свєшніков І.К. Племена милоградської культури. В кн.: Стародавнє населення Прикарпаття і Волині (доба первіснообщинного ладу). К., 1974; Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Подгорцевско-милоградская культура: Праславяне. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 2. К., 1986; Рассадин С.Е. Милоградская культура (актуальные проблемы исследования). Автореферат дис. ... канд. истор. наук. К., 1989; Рябова В.О. Пам’ятки скіфської доби Волині та проблеми «Невріди». «Вісник Нетішинського музею» (Нетішин), 2002, № 1. І.Т. Черняков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
