МЕНЧИЦЬ Володимир Амвросійович (1837—16.03.1916) — фольклорист. Н. в с. Вчорайше (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.) в родині священика. Початкову освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духовної семінарії, а після її закінчення — до Київської духовної академії, яку через хворобу не закінчив. Багато подорожував. Бував як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Австро-Угорщині та Німеччині. Записував пісні, перекази, легенди, казки та ін. матеріали в галузі народознавства. Деякий час мешкав у СанктПетербурзі, де познайомився з М.Костомаровим, П.Кулішем, Я.Кухаренком та ін. У 1860-х рр. оселився в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), одружився і отримав за жінкою велике віно — 900 десятин землі. Незабаром цю землю продав і вклав виручені гроші в кілька книгарень, які відкрив у Херсоні, Миколаєві та Єлизаветграді (нині м. Кіровоград). У кінці 1860-х рр. переселився до Єлизаветграда. При книгарні відкрив б-ку, книгами якої безкоштовно могли користуватися всі бажаючі. У 1890-х рр. оселився в Києві. Мав дружні стосунки з І.Карпенком-Карим, П.Саксаганським, І.Тобілевичем, М.К.Садовським та ін. діячами укр. к-ри. Збирав усну нар. творчість. Певний час його керівниками були проф. В.Антонович та М.Драгоманов. Його праці були видрукувані в книзі «Малорусские народные предания и рассказы» (Київ, 1876), яку впорядкував і видав М.Драгоманов. З 400 найрізноманітніших записів 62 належать М. В Ін-ті рукопису НБУВ зберігається рукопис М. «Сборник этнографических материалов», оправлений у картон
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕНЧИЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
