МАНЖУЛА Степан Федорович (1885 — р. с. невід.) — кубанський громад. і політ. діяч. Н. в станиці Дінська (нині станиця Краснодарського краю, РФ) в сім’ї станичного отамана. Закінчив Кубанську військ. г-зію, вчився на агрономічному ф-ті Київ. політех. ін-ту. 1917—20 — чл. Кубанської законодавчої ради та Кубанської крайової ради. Активний учасник проголошення незалежності Кубанської Народної Республіки та прийняття її конституції. У липні 1918 входив до складу кубанської повноважної делегації до Української Держави, яка під час переговорів із гетьманом П.Скоропадським уклала договір про об’єднання України та Кубані на федеративних засадах. Рішуче виступав проти укладення союзу Кубанської Нар. Республіки з Добровольчою армією генерал-лейтенанта А.Денікіна. 1919 був членом делегації Кубані
на Паризьку мирну конференцію 1919—1920. За укладання союзного договору з делегацією горських народів кубанська делегація урядом А.Денікіна була оголошена поза законом. М. разом з ін. проукр. налаштованими членами Кубанської ради був депортований до Стамбула. Від 1920 — на еміграції в Чехословаччині, де активно співпрацював з громад. організаціями кубанських українців, брав участь у виданні час. «Кубанський край», працював агрономом у Закарпатській Україні (Берегівщина), де сприяв екон. піднесенню укр. сіл. 1945 був заарештований у Празі (нині столиця Чехії) рад. спецслужбами і вивезений у СРСР. Подальша доля невідома. Д.Д. Білий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАНЖУЛА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
