МАЛИНОВСЬКИЙ Михайло Іванович (криптонім М.М.; 20.11. 1812 — 25.02.1894) — церковний та громадсько-політичний діяч, греко-католицький публіцист та історик. Н. в с. Новосілка (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Середню освіту здобув у Бережанській та Львівській гімназіях. Вивчав філософію у Львівському університеті та богослов’я у Віденському університеті (1837). Викладав Закон Божий у Львівських гімназіях. Один із засновників Головної руської ради. У 1850 — на початку 1860-х обстоював право галицької інтелігенції на рідну мову. Підтримував широкі зв’язки з багатьма інтелектуалами та громадськими діячами, зокрема з В.Копітаром, Ф.Міклошичем, А.Тайнером та ін. Виступав проти спроб замінити кириличний шрифт на латинський для галицьких українців. Львівський канонік. Депутат галицького сейму (1861—66). Член комісії з укладання україномовних підручників для місцевих гімназій (1863). Від середини 1860-х перейшов на позиції москвофільства. Адміністратор Львівської архієпархії (1869—70). Автор праць з історії української греко-католицької церкви німецькою, російською, польською мовами, а також богословських студій латинською мовою. Видав працю М.Гарасевича «Annales
Ecclesiae Ruthenae» (1863) зі своїми доповненнями. Виступав як популяризатор історичних джерел у періодичній пресі. Друкувався на сторінках часописів «Augsburger Allgemeine Zeitung», «Зоря Галицька» та низки ін. У численних публікаціях порушував різноманітні питання церковного, політичного, громадського та культурного життя Галичини. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. Тв.: Umrisse zu einer Geschichte des religi`zen und hierarchischen Zustandes des Ruthener. Wien, 1835; Коли могла митрополія русько-галицька заложеною бути, і коли она була знесена. «Зоря Галицька», 1850, № 25; Два слова церковные, сказанные ученикам высшей академической львовской гимназии священником М.Малиновским. Львов, 1850; Чи русини в Галіції до року 1848 промишляли о себе? «Зоря Галицька»,1850, № 27; О должностях душпастырей и о трудностях их служения. «Зоря Галицька», 1851, № 101; О обряде греческо-словенском католическом. Львов, 1851; Могут ли Галицкие Русины иметь свою словесность. «Зоря Галицька», 1852, № 17; О великом Божем мире. Львов, 1852; О каменных церквах в Галиции. «Зоря Галицька», 1852, № 71; О обществе державном или гражданском. «Зоря Галицька», 1852, №13; Обозрение истории церкви русской, изряде Галицкой. «Зоря Галицька», 1852, № 21—24; О невежестве Галицких селян. «Зоря Галицька», 1853, № 25; Слово в день сошествия св. духа, сказанное Михаилом Малиновским, проповедником при первопрестольной церкви св. в. м. Георгия. Львов, 1857; Грамоты до истории русской церкви вообще до соединения же обряда греч. католического с латинским к особенности относящимся. В кн.: Зоря галицкая яко альбум на год 1860. Львов, 1860; Die Kirchenund Staats-Satzungen bezhglich des griechisch-katholischen Ritus der Ruthenen in Galizien. Wien, 1861; Историческая ведомость о митрополии русской в Галиче. Львов, 1875. Літ.: Марков О.О. Из корреспонденции М.Малиновского. В кн.: Вестник «Народного Дома». (Львов), 1911, № 5; Оглоблин О. Українська церковна історіографія. «Український історик», 1969, № 4; Ваврик В.Р. Краткий очерк Галицко-русской письменности. Лувен, 1973; Химка І. «Апологія» Михайла Малиновського: до історії кризи у греко-католицькій церкві 1882 року і характеристики поглядів «святоюрців». «ЗНТШ», (Львів), 1993, Т. 225. О.В. Ясь.
письменник. Академік Петерб. АН (1835). Н. в м. Москва в сім’ї протоієрея, законовчителя Московського університету. Закінчив Моск. ун-т (1778), недовго служив у Межовій канцелярії, а потім протягом 60-ти років — у Моск. архіві Колегії закордонних справ. 1814 (після смерті М.Бантиша-Каменського) став начальником цього архіву. Був у числі фундаторів та головою Моск. т-ва історії і старожитностей російських. Брав участь у першому виданні «Слова о полку Ігоревім» (Москва, 1800). За його редакцією видано 2-гу і 3-тю частини «Собрания государстенных грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел» (Москва, 1819— 22), в якому вміщено також документи з історії України. Складені ним описи архів. справ досі слугують дослідникам. Серед гол. досліджень М. — праця «О Крыме». Крім кількох істор. праць, написав «Изследование по русскому театру» та оперу «Русские святки». Літ.: Славяноведение в дореволюционной России. М., 1979; Долгова С. Знаток отечественных ценностей. В кн.: Малиновский А.Ф. Обозрение Москвы. М., 1992. Г.К. Швидько.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Малиновський Михайло Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
