МАКСИМ (р.н. невід. — п. 16. 12.1305) — митрополит Київський і Владимирський (1283—1305). Грек за походженням. Після рукопокладення в Константинополі отримав ярлик на митрополію в Золотій Орді. 1284 скликав церк. собор у Києві. 1285 відвідав Пн.Сх. Русь, Новгород Великий та Псков (нині місто в РФ), Галич (давній), Волинь. 1299 нібито з причини запустіння Києва від засилля монголів переселився в столицю Владимиро-Суздальського князівства Владимир на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ). 1301 брав участь у патріаршому соборі в Константинополі. Перенесення місцеперебування митрополита з Києва на Північ викликало незадоволення галицько-волин. кн. Юрія Львовича. 1303 константиноп. патріарх Афанасій надав галицькій єпископії ранг митрополії (див. Галицька митрополія) та підпорядкував їй Перемишльську, Володимирську, Луцьку, Холмську та Турівську кафедри. Похований у крипті Владимирського Свято-Успенського собору. Канонізований РПЦ, день пошанування 6 грудня (за ст. ст.). У складі Кормчої збереглося Правило митрополита Максима
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАКСИМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
