МАКІВКА Степан Адамович (11. 10.1889—24.01.1966) — громад. і політ. діяч на Підляшші. Н. в с. Коденець (нині село Люблінського воєводства, Польща). Закінчив учительську семінарію (1908) та ін-т (1912), працював у сільс. школах Білорусі. 1915—17 — служба в рос. армії. 1917 брав участь у роботі рад солдатських депутатів від Партії соціалістівреволюціонерів. У 1920-х рр. — організатор «Селянського союзу» на Холмщині, згодом — «Cельробу», співзасн. і співред. тижневика «Наше життя» в Холмі (нині м. Хелм, Польща). 1922—28 — посол (депутат) до польс. сейму, 1929—36 — в’язень польс. тюрми. Після упадку Польщі домагався від рад. влади приєднати Холмщину і Підляшшя до України. Під час гітлерівської окупації боровся проти нацистського режиму. Від 1945 — на пед., рад. і журналістській роботі. Автор роману-памфлету «Нескорені креси» (1957), «Народна гвардія імені Івана Франка» (1959), «Це було темної ночі» (1963), «Тривожні дороги» (1967). П. у м. Львів. І.Г. Патер.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Маківка Степан Адамович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
