МАКАРЕВСЬКИЙ Олександр (чернече ім’я — Феодосій; 03.05. 1822—05.02.1885) — церк. діяч, правосл. єпископ, історик. Н. на Чернігівщині. 1849 закінчив Київську духовну академію. Від 31 січня 1850 — професор Смоленської духовної семінарії. 28 травня 1852 висвячений на священика. 1853 — ректор Вяземського повітового та парафіяльного духовних училищ. 29 червня 1855 рукопокладений у сан протоієрея. У травні 1861 (після смерті дружини) прийняв чернечий по-
О. Макаревський (чернече ім’я – Феодосій).
стриг. 1862 переведений до Санкт-Петербурга інспектором Петерб. семінарії з возведенням у сан архімандрита. 1863 призначений ректором Воронезької духовної семінарії та намісником Свято-Алексєєвського Акатова монастиря. Був членом Воронезької духовної консисторії та благочинним монастирів Воронезької єпархії. 28 січня 1867 рукопокладений на єпископа Острогозького, вікарія Воронезької єпархії. Від 23 червня 1871 — єпископ Катериносл. і Таганрозький. 1872 заснував «Екатеринославские епархиальные ведомости» (див. Єпархіальні відомості). Від 1873 — почесний член церковно-археол. т-ва при Київ. духовній академії (див. Церковноісторичні товариства). На архів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАКАРЕВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
