МАЖУГА Юрій Миколайович (н. 13.04.1931) — актор театру і кіно. Нар. арт. УРСР (1971), нар. арт. СРСР (1981). Проф. (1985). Н. в м. Київ. 1953 закінчив Київ. ін-т театрального мист-ва ім. І.Карпенка-Карого (у В.Неллі). Від 1953 працював у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки). Водночас від 1963 викладав у Київ. ін-ті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (від 1985 — проф.). Театральні ролі: Аким («Влада темряви» Л.Толстого), Васька Пепел, Циганов («На дні», «Варвара» Максима Горького), Серьогін, Родіон Миколайович («Іркутська історія», «Старомодна комедія» О.Арбузова), Ватутін («Генерал Ватутін» Л.Дмитерка), Іван («Іван і Мадонна» А.Кудрявцева), Карналь («Межа спокою» П.Загребельного), Вольфган Швіттер («Метеор» Ф.Дюрренматта), Мессершман («Запрошення до замку» Ж.Ануя), Ленін («Кремлівські куранти» М.Погодіна, «Є така партія» І.Рачади). Знімався в кіно: Санько («Народжена революцією»), Максим Петров («За все у відповіді»), Іван Никифорович («Миргород і його обивателі»), Сом («Козаки йдуть») та ін. Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1983). Літ.: Краснопольський А. Герои Юрия Мажуги. «Радуга», 1968, № 11; Ушканова Н. Одержимість. «Вечірній Київ», 1980, 30 верес.; Бойко Н. І мисль, і слово, і любов. «Український театр», 1983, № 2; Хто є хто в Україні. К., 1997. П.М. Бондарчук.
ґ
Пам’ятник М. Мазаю у м. Маріуполь. 1948. Фото початку 21 ст.
На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 після окупації м. Жданов (нині м. Маріуполь) військами вермахту був заарештований гестапо і через деякий час убитий. У м. Жданов 1948 споруджено пам’ятник М.Мазаю. Літ.: Северов П.Ф. Макар Мазай. Сталино, 1956; Його ж. Макар Мазай (Новатор-сталевар): 1910—1941: Нарис. К., 1973. О.М. Мовчан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЖУГА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
