ЛУКАШЕВИЧІ — козацько-старшинський (згодом — дворянський) рід. Походить від Лукаша (Луки) Васильовича Коломійченка (р. н. невід. — п. до 1736), переяслав. полкового осавула (1716—33) і наказного переяслав. полковника (1722—32), переяслав. полкового обозного (1735). Прізвищем його нащадків стало ім’я їхнього предка. Його сини: Григорій Лукич (р. н. невід. — п. 1752) — переяслав. полковий осавул (1735—52), виконуючий обов’язки генерального осавула (1735); Михайло Лукич (бл. 1701 — до 1773) — переяслав. полковий хорунжий (1743—52) та полковий осавул (1752—67). Його онуки: Лука Михайлович (бл. 1748 — 1797) — переяслав. полковий сотник (1767—69), переяслав. полковий осавул (1769—73) та полковий обозний (1773—79),
останній київ. полковник (1779— 83), генерал-майор (1790); Яків Михайлович (бл. 1751 — 1815) — золотоніський сотник (1772 — імовірно, 1781). Син Луки Михайловича — Василь Лукич (див. В.Лукашевич) — відомий громад. діяч. До цього роду належали також Платон Якимович (див. П.Лукашевич) — етнограф, фольклорист, мовознавець; Іван Якович (1811—60) — відомий бібліофіл — та Степан Володимирович (1853—1934) — голова золотоніської земської повітової управи (1890—1907), член 3-ї Держ. думи (див. Державна дума Російської імперії). Існує ще один рід Л., він походить від Василя Л., сотника другої Лохвицької сотні Лубенського полку (1760—72). Його син Іван Васильович займав уряд другого лохвицького сотника після батька 1772—84. Не відомо, чи мають ці роди спільне походження. Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтав. і Черніг. губерній. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912; Лукашевич Ю.Б. Лукашевичи: Семейная хроника. СПб., 2002. В.В. Томазов.
ність і поєднував реалії різних часів. У творах Л. міститься багато цінних відомостей про побут і звичаї скіфів, про їх взаємовідносини з грец. колоніями у Північному Причорномор’ї, однак їх важко датувати якимось певним часом через специфіку літ. прийомів і завдань Лукіана. Тв.: Собрание сочинений, т. 1—2. М., 1935. Літ.: Тронский И.М. Лукиан. В кн.: История античной литературы. Л., 1946; Галеркина Б.Л. Скифские новеллы Лукиана. В кн.: Классическая филология. Л., 1959. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУКАШЕВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
