Розташов. на узгір’ї сх. частини м. Львів, званої місц. жителями «пісками». Має характер парку. Є одним з найстаріших кладовищ у Європі. У письмових джерелах уперше згадується 1667 як місце поховання померлих від епідемій. Наприкінці 18 ст., після того, як були заборонені погребіння біля церков, став місцем почесних поховань. Від серед. 19 ст. — загальноміський цвинтар. У 1960-х рр. закритий для масових поховань.
ЛИХОПОЇ ТА ЛИХОПОЇ-БАШЕВСЬКІ — козацько-стар-
Личаківський цвинтар. Надгробок В. Барвінського.
195 ЛІБЕРБЕРГ
Личаківський цвинтар. Цвинтар Орлят. Фото 2007.
Є пам’яткою к-ри і арх-ри. Від 1991 — історико-меморіальний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» (має площу 40 га). Налічує бл. 5 тис. склепів і надгробків, із них 700 — скульптури та рельєфи. Становить собою складний пантеон. Найдавнішими є барокові й пізньобарокові надгробки. Серед пам’ятників 1-ї пол. 19 ст. — багато архіт. форм, що ґрунтуються на мист-ві Стародавніх Єгипту, Греції, Риму. Більш пізні надгробки створені в стилі нових архіт. форм. На Л.ц. похована велика кількість видатних діячів науки, освіти, к-ри України, Польщі, країн Зх. Європи. Тут є братські могили солдатів та борців за незалежність своїх народів. На Л.ц. покояться тіла, зокрема, І.Франка, В.М.Гнатюка, Д.Зубрицького, І.Шараневича, І.Крип’якевича, С.Крушельницької. Літ.: Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1932. Степанів О. Сучасний Львів: в 700-ліття заснування міста Львова. Нью-Йорк, 1953; Грабовецький В. Львівський некрополь. «Жовтень», 1970, № 6; Меркешин А. Личаків: Скарбниця класицизму. «Пам’ятки України», 1988, № 4. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»