ЛИТВИНОВИЧ Спиридон (06.12. 1810—04.06.1869) — греко-катол. церк. діяч, унійний митрополит Галицький (1863—69), д-р богослов’я. Н. в с. Дрищів (нині с. Надрічне Бережанського р-ну Терноп. обл.). Навч. в г-зії у м. Бережани, на богословських фтах Львів. і Віденського ун-тів. Потому був кафедральним проповідником собору святого Юра у Львові, катехитом у г-зії в Чернівцях, парохом церкви св. Варвари у Відні. 1852 призначений почесним крилошанином та першим ректором новозаснованої духовної семінарії у Відні. 1857 висвячений на єпископа-помічника Галицького митрополита. Після смерті митрополита Михаїла (Левицького) 1858—60 — тимчасовий адміністратор Галицької греко-католицької митрополії. Брав активну участь у суспільно-політ.
житті Галичини, був віце-маршалком Галицького крайового сейму, членом Держ. ради Австрійс. імперії. 1861 — співголова палати послів (депутатів) австрійс. парламенту. 1863 іменований митрополитом Галицьким. Цього ж року за його участю було прийнято «Конкордію» (з лат. concordia — згода) з римо-катол. церквою (вона стала істотною перешкодою для тих сил, які намагалися полонізувати українців Галичини). Відстоював політ. права укр. населення в Галичині, підтримував проект її поділу на дві окремі адм. одиниці — зх. (польс.) і сх. (укр.). Рішуче виступав проти спроб польс. вищого духовенства підпорядкувати греко-катол. митрополита римо-катол. архієпископу. Автор патріотичних поезій, зокрема, слів до популярної старогалицької пісні «Руський молодець» («Я щасний руську матір маю»). П. у м. Львів. Літ.: Студинський К. Матеріали до історії культурного життя в Галичині в 1795—1857 рр.: Замітки й тексти. В кн.: Українсько-руський архів, т. 13— 14. Львів, 1920; Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590—1960). Торонто, 1962; Галицькі митрополити. Львів, 1992. Ф.І. Стеблій, Р.М. Шуст.
Литовська метрика. Перший аркуш 22 книги записів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИТВИНОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
