«ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ» — умовна назва об’єднаних в одній великій збірці 12 менших за обсягом збірок творів 17—18 ст. (заг. назва, зроблена на палітурці під час оправлення книги). У текстах збірок викладається політ. історія Київ. та Смоленського князівств, Києво-Печерської лаври з часів Київської Русі й до поч. 16 ст., подаються відомості з історії Польсько-Литов. д-ви та Московії, історії укр. козацтва тощо. Авторами цих збірок було використано широке коло джерел, насамперед укр. літописи, зокрема Волинський короткий літопис, літописи Великого князівства Литовського, польс. хроніки, а також власні спогади, свідчення очевидців, окремі документи (лист польс. короля Сигiзмунда III Ваза до єрусалимського патріарха Феофана III від 10 листопада 1620 і лист останнього до гетьмана
П.Конашевича-Сагайдачного від 7 січня 1621) тощо. Серед усіх 12 збірок найбільшою за обсягом є сьома — т. зв. Київська (один із вцілілих списків її тексту міститься в рукописних матеріалах О.Лазаревського, що зберігаються в Ін-ті рукопису НБУ ім. В.Вернадського). Велика збірка була упорядкована, ймовірно, між 1690 і 1707 ченцем Київського Межигірського Спасо-Преображенського монастиря Іллею (Кощаківським; 1717—20 був ченцем Підгородиського монастиря). Одну з малих збірок — 11-ту: Межигірський козацький літопис — склав сам Ілля, він же (можливо) дав назву великому збірникові. На думку деяких дослідників, частина № 7 текстів збірки походить від літописного зводу 1620, створеного священиком Свято-Успенської церкви на Подолі в Києві Кирилом Івановичем (він же є автором заміток, що стосуються подій 1612—20). На думку цих же дослідників, низка записів за 1607—21 належить невідомому авторові, який був служебником черкас. старости кн. Семена Лика. Є серед цих збірок і автобіографічна повість «О Москві и о Дмитрию, царику московском ложном», написана 1621 київ. міщанином Богданом Баликою. Матеріали великої збірки містять чимало унікальних звісток (оскільки не всі джерела, що потрапили до збірок, збереглися в оригіналі чи в складі ін. пам’яток). Серед них, зокрема, свідчення про реставpацію Свято-Успенської церкви 1612—13 італійським майстром Себастіяном Браччі, донька якого була дружиною Б.Балики. З відомостей про історію України 16 — поч. 18 ст. є дані військово-політ. та церк. змісту, інформація про київ. правосл. духовенство та верхівку київ. міщанства (роди Балик, Ходик). Як свідчить аналіз текстів збірок, спільними для їхніх авторів були патріотизм, позитивна оцінка національно-визвол. боротьби укр. народу, різке засудження католицизму та Берестейської церковної унії 1596. Дж.: Антонович В.Б. Записки киевского мещанина Божка Балыки о московской осаде. «Киевская старина», 1882, т. 3 (июль—сентябрь); Сборник летописей, относящихся к
истории Южной и Западной Руси. К., 1888; Ульяновський В.І., Яковенко Н.М. Київський літопис першої половини ХVII ст. «УІЖ», 1989, № 2, 5; Оригінал великої збірки Кощакiвського зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України під № 2168; Список її частини (збірка Лазаревського) знаходиться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського під № I. 57487. Літ.: Мыцык Ю.А. Украинские летописи ХVII века. Днепропетровск, 1978. Ю.А. Мицик.
переважно 2-ї пол. 18 — 1-ї пол. 19 ст. з історії запороз. козацтва, місц. краю, правосл. церкви та взагалі з історії України, а також істор. й літ. розвідки М.Бикова, В.Біднова, В.Данилова, Д.Дорошенка, В.Машукова, Я.Новицького, І.Огієнка, В.Пічети, А.Синявського, А.Скриленка, Д.Яворницького та ін. Літ.: «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии» (1904—1915): Бібліографічний довідник. К., 1991; Журба О.І., Абросимова С.В. Археографічна діяльність Катеринославської ученої архівної комісії. В кн.: Український археографічний щорічник, вип. 1. К., 1992; Дніпропетровський історичний музей, відділ рукописів, ф. 10, спр. 955, архіви 18206—18221, 18946, 18981. С.В. Абросимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
