ЛЕСНИЦЬКИЙ (Лісницький, Сахненко, Сахнович, Костиря, Сахнович-Лесницький) Григорій (р. н. невід. — п. 1664) — укр. військ. і держ. діяч, дипломат, миргородський полковник, генеральний суддя. Походив зі шляхетської правосл. родини Київщини. З перших днів національної революції 1648—1676 приєднався до повсталих. Восени 1648 згадується в документах як миргородський полковник. Після деякої перерви в серед. 1652 знову обійняв уряд полковника Миргородського полку (за ін. даними, полковником став 1654). На полковому уряді перебував до 1659, за винятком 1657, коли обіймав уряд ген. судді. Восени 1653 разом з генеральним писарем І.Виговським та С.Мужиловським вів переговори з крим. ханом ІсламГіреєм III, а в січні 1654 брав активну участь у переговорах із представником рос. царя Олексія Михайловича — В.Бутурліним. Улітку 1657 як гетьман наказний очолював укр. війська в поході проти крим. війська. Після смерті Б.Хмельницького був одним з кандидатів на гетьманство. Восени 1657 ініціював протирос. виступи в Миргородському полку, спонукав гетьмана І.Виговського до налагодження союзницьких стосунків з Кримським ханатом і Річчю Посполитою. Активно підтримував Гадяцький договір 1658. Очолював посольства Війська Запорозького до Москви 1658 та Варшави 1659.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕСНИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
