ЛЕОПОЛЬД ІІ Габсбург (05.05. 1747—01.03.1792) — імператор «Священної Римської імперії германської нації» і австрійс. правитель (1790—92). Молодший син герм. імп. Франца I Стефана Лотаринзького та його дружини Марії-Терезії Габсбург. Н. в резиденції Шенбрунн (м. Відень, Австрія). 18 серпня 1765 став під іменем Петер-Леопольд великим герцогом Тоскани (область в центр. Італії), здійснив там реформи в дусі поміркованого Просвітництва (у т. ч. скасував смертну кару та катування; див. також Просвітництва доба). По смерті старшого брата — герм. імператора і австрійс. государя Йосифа ІІ Габсбурга, який 20 лютого 1790 помер бездітним, був вибраний володарем Габсбурзьких земель, 9 жовтня 1790 коронований імператором «Священної Римської імперії германської нації». Його девізом стало: «Pietate et concordia» («Побожністю та згодою»). У держ. справах відзначався врівноваженістю та по-
Портрет імператора Йосифа ІІ (праворуч) та його брата Леопольда Тосканського. Картина роботи художника Помпео Джироламо Батоні, 1769. Оригінал зберігається у Художньоісторичному музеї (Kunsthistorisches Museum; м. Відень, Австрія).
міркованістю. Пригальмувавши реформи імп. Йосифа II (зокрема аграрну та єдиний податок), Л. II зумів зупинити наростання станових, клерикальних і нац. невдоволень, що спричинили антидерж. виступи в Угорщині. Ввівши війська на територію Бельгії, придушив там повстання («Брабантську революцію 1789/ 1790», яка призвела до утворення «Об’єднаних Штатів Бельгії» («Etats Belgique Unis»)). Налагодив відносини з Пруссією, а уклавши з нею Райхенбахський договір (липень 1790), утримав її від територіальних надбань у Польщі. Припинив австро-турец. війну (див. також Російсько-турецька війна 1787—1791; Cістовський мир 4 серпня 1791). Частково обмежив свавілля польс. панів (див. Дідич) у Галичині. Планував виведення Буковини зі складу Королівства Ґаліції і Лодомерії. Після Пільніцької декларації (27 серпня 1791) уклав 7 лютого 1792 спілку з Пруссією проти революц. Франції (див. Французька революція кінця 18 століття) на підтримку сестри МаріїАнтуанетти та шваґра Людовіка ХVI Бурбона, що, однак, посилило революцію та призвело до воєн Франції з Австрією.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕОПОЛЬД ІІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
