ЛЕОПАРДОВ Микола Олександрович (1820—12.08.1895) — колекціонер, меценат. Н. у Вологодській губ. (Росія) в сім’ї священика. Закінчив Вологодську духовну семінарію. Від 1842 служив у Петерб. духовній консисторії (див. Консисторія), з 1845 — у комісаріатському департаменті Мор. мін-ва. Попечитель к-ту кронштадтського сирітського будинку (1868). Вийшовши у відставку (1878), оселився в Києві. Як незалежний дослідник захоплювався передісторією Русі та наддніпрянськими старожитностями. Збирав здебільшого церк. старовину. Мав ікони (60 одиниць), хрести, потири, дарохранительниці, енколпіони (нагрудні ковчежці різної форми — прямокутні, круглі або хрестоподібні — із зображенням Ісуса Христа чи святих), рукописи (з 15 ст.), портрети (29 одиниць), картини, рос., греко-рим. та візант. монети (9 тис. одиниць) тощо. У співавт. з М.Чернєвим (1858—99) видав 6 випусків (4 у 1-й серії і 2 у 2-й) альбому «Сборник снимков с предметов древности, находящихся в Киеве в частных руках» (Київ, друкарня С.Кульженка, 1890—93; містять також описи таблиць, знімків та істор. нотатки). Майже усю свою колекцію 1894 та 1895 передав Церковно-археол. музею при Київ. духовній академії, решта надійшла після його смерті. Заповів 10 тис. рублів на заснування стипендій у Київ. духовній академії. Значні суми пожертвував Червоному Хресту, дитячим притулкам тощо. П. у м. Київ. Похований на Аскольдовій могилі. Не маючи прямих нащадків, дружина Л. (п. 1903) продовжила доброчинну діяльність чоловіка. Великі кошти було залишено Київ. доброчинному т-ву, Т-ву опіки над сліпими й глухонімими тощо. Тв.: Краткое изложение учения Будды, составляющего индийскую религию. К., 1889; О кресте, поступившем в музей при Киевской духовной академии, на котором находится надпись, гласящая: «Сим крестом благословил преподобный игумен Сергий В. Кн. Дмитрия на погана царя Мамая». К., 1889; Набросок о дорогичинских свинцовых пломбах. К., 1890
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕОПАРДОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
