ЛЕНДВІЙТ, земський війт — посадова особа в сільс. поселенні, яке було створено на засадах нім. права. Такі поселення набули поширення на укр. землях із серед. 14 ст. Л. надавалася певна ділянка землі під власне госп-во та визначалася територія, яку він мав право заселити, новопоселенці на деякий термін звільнялися від сплати чиншу і виконання ін. повинностей, проте невдовзі опинялися в повній матеріальній залежності від Л. і верховного чи місц. власника землі. Л. очолював новоутворену громаду, а також здійснював у ній суд з допомогою вибраних громадою лавників. Він отримував певну плату від верховного чи місц. власника землі, третину від суд. оплат, значну частину торг. зборів тощо. Мав право на спадкове війтівство (див. Війт). Літ.: Владимирський-Буданов М. Німецьке право в Польщі й Литві. В кн.: Розвідки про міста і міщанство на Україні-Русі ХV—ХVIII ст. Львів, 1903; Jakowliw A. Das deutsche Recht in der Ukraine und seine Einflusse auf das ukrainische Recht im 16—18 Jahrhundert. Leipzig, 1942. Г.К. Швидько.
Лендель. Кераміка (1—12), вироби з рогу (13, 14), кременю (15—18).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕНДВІЙТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
