ЛЕГІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ЛУН) — укр. орг-ція за кордоном. Виникла восени 1925 в результаті злиття Українського національного об’єднання, Союзу визволення України і Союзу укр. фашистів, що діяли в містах Прага, Брно і Подєбради (усі — Чехословаччина). Була першою укр. орг-цією, що у власній назві стала вживати означення «націоналістів». Ініціатором створення й головою ЛУН був М.Сціборський. Центр легії розміщувався у Подєбрадах, тут до орг-ції входило багато студентів і викладачів місц. Української господарської академії — у більшості вихідці з Наддніпрянської України. ЛУН мала свої осередки в Празі, Берліні (Німеччина), Відні, Парижі (Франція), Люксембурзі (Велике герцогство Люксембург) та ін. містах. Намагалася об’єднати всі політичні сили, що відстоювали держ. незалежність України. Особливу увагу приділяла ідеологічно-політ. підготовці своїх членів. 17—18 березня 1928 Делегатський з’їзд ЛУН вніс поправки до її статуту, було створено керівний орган ЛУН — Ген. раду (М.Сціборський — голова, Ю.Руденко — ген. секретар, Л.Костерів, П.Кожевників, Кордонський, Я.Герасимович). 1926—27 видавала ж. «Державна нація». 1929 увійшла до складу Організації українських націоналістів. Літ.: Мірчук П. Нарис історії ОУН, т. 1. Мюнхен—Лондон—НьюЙорк, 1968. В.І. Прилуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕГІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
