ЛЕВИЦЬКИЙ Борис Васильович (19.05.1915—28.10.1984) — історик, суспільствознавець, журналіст і публіцист, громад. та політ. діяч. Член Наукового товариства імені Шевченка, Нім. т-ва вивчення Сх. Європи (Штутгарт, ФРН), Економіко-політ. т-ва (Франкфурт-на-Майні, ФРН), Т-ва вивчення іноз. країн (ФРН). Н. в м. Відень у сім’ї професора г-зії. Навч. в народній, потім — середній школах м. Бережани. 1938 отримав ступінь магістра філософії у Львів. ун-ті. Від кінця 1930-х рр. пов’язаний з лівим крилом націоналістичного руху, редагував його газ. «Нове село» (1936— 39) у Львові. З початком Другої світової війни переїхав із дружиною до Кракова. Входив до складу Української повстанської армії. 1942 став співзасн. і до 1945 був
членом ЦК Укр. народно-демократ. партії, 1945 — співзасн. (разом з І.Багряним, Г.Костюком, І.Майстренком) Укр. революційно-демократ. партії в Мюнхені (Німеччина). 1948 заснував власне соціологічне дослідницьке бюро. 1949—56 редагував україномовну газ. «Вперед». Від 1952 — консультант із рад. проблем Нім. соціал-демократ. партії. Від 1955 випускав щомісячний німецькомовний бюлетень про рад. вищих парт. діячів. Був науковим співробітником Дослідницької служби Сх. Європи у Дюссельдорфі, від 1959 — наук. співробітник Фундації ім. Фрідріха Еберта в Бонні (обидва міста у ФРН). Від 2-ї пол. 1960 — у 1970-х рр. активно співпрацював з Комісією дослідів сучасної України. Досліджував проблеми соціальної і політ. історії СРСР та рад. України повоєн. часу, сталінського терору 1930-х, опозиційного руху 1960—70-х рр. Автор бібліографічних довідок про діячів соціаліст. країн у англомовних довідниках «Who’s who». Як професор соціології викладав на ф-ті права і суспільноекон. наук Українського вільного університету. 1983 з А.Глиніним редагував бюлетень Ін-ту досліджень нац. проблем при УВУ. Відомий як журналіст та редактор. Від 1947 — співробітник нім. газ. «Die Brhke». Автор понад 120 статей на укр. та рад. тематику в нім. фахових журналах «Vierteljahres Berichte», «Osteuropa», «_sterreichische Osthefte», польс. еміграційному виданні «Kultura», рос. газ. «Русская мысль» (Париж, Франція), а також укр. часописах «Сучасність» (Нью-Йорк, США; Мюнхен, Німеччина), «Українські вісті» (Новий Ульм (Ной Ульм), Німеччина; Детройт, США), «Український самостійник» (Мюнхен). П. у м. Мюнхен. Тв.: Vom roten Terror zur sozialistischen Gesellschaft (1961); Die Ukraine nach dem zweiten Weltkrieg (1962); Die Sowjetukraine, 1944—1963 (1964); Terror i rewolucja (1965); Die Kommunistische Partei der Sowjetunion — Portr@t eines Ordens (1967); Die rote Inquisition (1967; англ. пер. — 1971); The Soviet political elite (1969); Die sowjetische Nationalit@tenpolitik nach Stalins Tod, 1953—1970 (1970); Die Gewerkschaften in der Sowjetunion (1970); Die Marsch@lle und die Politik (1971); Politische Opposition in der Sowjetunion,
1960—1972 (1972); The Stalinist terror in the thirties (1974); Sowjetische Entspannungspolitik heute (1976); Das Sowjetvolk — Nationalit@tenpolitik als Instrument des Sowjetimperialismus (1982); Politics and Society in Soviet Ukraine, 1953—1980 (1984). Літ.: Добрянський М. Монографія про совєтський терор. «Листи до приятелів», 1962, № 7/8; Майстренко І. Історія мого покоління: Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон, 1985; Левицький Борис. В кн.: Українська революційно-демократична партія (УРДП—УДРП): Збірник матеріалів і документів. Чикаго— К., 1997; Левицький Борис Васильович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 7. Львів, 2000; Єжи Ґедройць та українська еміграція: листування 1950—1982 років. К., 2008. Н.О. Лаас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Левицький Борис Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»