КУРІННИЙ ОТАМАН — 1) у Запорозькій Січі (16—18 ст.) — виконувач військ., адм., госп., виховних і суд. функцій у межах запороз. куреня. Обирався щороку на сходках куреня (участь у виборах козаків з ін. куренів не допускалася) і постійно перебував у Запороз. Січі (для військ. походів назначалися наказні курінні отамани). Відповідав за облік козаків, здійснював контроль за відбуванням ними військ. служби, дбав про майнові та госп. потреби куреня (забезпечення зброєю, продовольством тощо), про неухильне дотримання звичаєвого порядку щодо прибутків та видатків із курінної скарбниці, провадив судочинство, виконував покарання, у т. ч. тілесні. У разі недотримання усталених норм курінного життя міг бути передчасно усунутий з посади, а в окремих випадках навіть позбавлений життя. Усі курінні отамани складали окрему групу запороз. старшини (див. Козацька старшина). Козака, який жодного разу не був К.о., зазвичай не обирали на посаду військ. старшини чи кошового отамана.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУРІННИЙ ОТАМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
