КУПЧИНСЬКИЙ Роман Григорович (псевдоніми і криптоніми — Мусій Гак, Чіпка Галант, Галактіон Чіпка, Тойсам, М.Д.Т.С. та ін.; 24.09.1894—10.11.1976) — поет, прозаїк, критик, композитор, бард січового стрілецтва, учасник національно-визвол. змагань, старшина Легіону Українських січових стрільців та Української Галицької армії, громад. діяч. Н. в с. Розгадів (нині село Зборівського р-ну Терноп. обл.) в сім’ї священика. Від 1896 жив у с. Кадлубиське Бродівського повіту на Львівщині. Від 1911 — член Т-ва студентів вищих шкіл «Україна». 1913 закінчив Перемишльську г-зію. Цього ж року почав вчитися в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові. Був рекордсменом з легкої атлетики Запорозьких ігрищ, чемпіоном Галичини з легкої атлетики. На початку Першої світової війни разом з багатьма ін. студентами записався до створюваного тоді
Легіону УСС. На постоях вояків брав участь в організації шкільного навчання, читалень, хорів і оркестрових гуртів, видавав пресові листки, журнали. Від 1915 разом з Л.Лепким, Ю.Назаруком, Н.Гайворонським, А.Лотоцьким, С.Чарнецьким, Ю.Шкрумеляком був чл. Пресової квартири УСС; цього ж року опублікував у Відні в час. «Вісник Союзу визволення України» свій перший вірш. 1916—17 був командантом (командиром) чоти, 1917—18 — командантом сотні, ад’ютантом полку в ранзі поручника. Створив (писав слова і мелодії) багато стрілец. пісень. Найпопулярнішою в той час стала написана ним 1918 в день відходу вишколу й коша на Херсонщину пісня «Зажурились галичанки». Від 1919 служив в УГА. У лип. 1920 у складі військ УГА, які відступили на територію Польщі, був інтернований. Мешкав у таборі Тухоля для старшин УГА. Після звільнення в лют. 1921 розпочав навчання у Віденському ун-ті. Цього ж року опублікував драм. поему «Великий день». 1922 продовжив студії у Львівському таємному українському університеті і разом із бойовими друзями-митцями В.Бобинським і П.Ковжуном створив літ. групу неосимволістів «Митуса», входив до редколегії однойменного журналу. Від 1924 редагував газ. «Діло». 1926 почав писати тексти для новоствореного Л.Лепким лялькового театру «Вертеп наших днів». 1928 опублікував дві перші частини роману-трилогії про стрілецьке життя «Заметіль» (3-тя ч. побачила світ 1933). Від 1933 очолював Т-во письменників і журналістів ім. І.Франка, працював у вид-ві «Червона калина». Разом з В.Софронівим-Левицьким написав сценарій фільму «Для добра і краси» (знятий Ю.Дорошем 1936—37). З початком Другої світової війни та приєднанням земель Зх. України до УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі) у верес. 1939 переїхав до Кракова, працював там в Українському видавництві, друкувався в газетах, зокрема у «Краківських вістях». Наприкінці II світ. війни виїхав до Німеччини, займався літ. діяльністю. 1949 емігрував до США. Від 1950 — чл. управи Літературно-
мистецького клубу в Нью-Йорку. Співпрацював з газ. «Свобода», публікував спогади і худож. твори в укр. періодиці США і Канади. Був чл. головної редакційної колегії ж. «Вісті Комбатанта». 1952 увійшов до складу ініціативної групи, яка організувала Спілку укр. журналістів Америки (1958—60 був її головою). 1964 опублікував «Мисливські оповідання», 1965 — травестійно-героїчну поему «Скоропад» (відновлений варіант втраченого в 1940-х рр. тексту, що був написаний 1919—22). Автор слів і мелодій понад 80 стрілец. пісень — героїчних, маршових, істор., ліричних, розважальних, створених переважно на основі справжніх подій, про конкретних людей («Заквітчали дівчатонька», «Був собі стрілець», «Ірчик» та ін.). Багато пісень К. стали народними («Їхав козак на війноньку», «Як з Бережан до Кадри», «Зажурились галичанки», «Човен хитається» та ін.). «Ода до пісні» К. стала програмним шкільним твором в українській діаспорі. Його твір «Боже Великий, Творче Всесвіту…» став національно-реліг. гімном багатьох українців. Вершиною поетичної творчості К. вважається неопубл. збірка «Село», рукопис якої зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В.Стефаника. В останні роки свого життя тяжко хворів. П. у м. Оссінг (шт. Нью-Йорк, США). 1977 посмертно опубліковано повну зб. пісень К. «Ми ідемо в бій» та зб. віршів і прози «Невиспівані пісні». 12 листоп. цього ж року в Нью-Йорку відбулася урочиста конференція Наукового товариства імені Шевченка і Братства УСС на пошану Р.Купчинського. Замовчувані в рад. часи в УРСР твори К. тепер перевидаються, його пісні часто звучать у радіо- і телепрограмах, зокрема в радіопрограмі «Шануймося, друзі». На пошану К. в його рідному селі — Розгадові — 1989 започатковано проведення щорічного пісенного фестивалю «Стрілецька слава», 1990 — відкрито меморіальну дошку й освячено музей (розташовується в його родинній хаті — колиш. парафіяльному бу-
динкові; син К. — Юрій — передав музеєві листи й документи батька), у жовт. 1994 до 100-ліття від дня його народження відкрито пам’ятник (скульп. П.Кулик, архіт. В.Блюсюк). Архів К., переданий зі США 1992, зберігається у Львів. науково-пед. бібліотеці. Тв.: За рідну землю: Зі споминів з Визвольної війни. «Календар УНС на р. 1929» (Джерсі-Сіті), 1929; Заметіль: Повість зі стрілецького життя. Трилогія. Львів, 1931, 1991; У зворах Бескиду: Збірка оповідань. Львів, 1933; З вересня 1914: Спомин. «Свобода», 1952, 6 верес.; Мисливські оповідання. Вінніпег—Торонто, 1964; Поезії. В кн.: Координати: Антологія сучасної української поезії на Заході, т. 1. Мюнхен, 1969; Місто і степ. В кн.: Теребовельська земля. Нью-Йорк, 1972; Ми ідемо в бій: Пісні Р.Купчинського. Нью-Йорк, 1977; Недоспівані пісні. Нью-Йорк, 1983; Вірші. «Жовтень», 1989, № 5; ... І зі співом умирали: Поезії. «Україна», 1990, № 6; Поезії. В кн.: Стрілецька пісня. Львів, 1992; Вірші. В кн.: Атом серця: Українська поезія I пол. ХХ ст. К., 1993; Не сміє бути в нас страху: Вірші. «Літопис Червоної калини», 1994, № 7—9; Вірші. В кн.: Українська духовна поезія ХVII—ХХ ст.: Антологія. К., 1996; Вірші. «Хрещатик», 1997, 29 листоп.; Дедьо в гостях (Присвячую В.Стефаникові). «Слово і час», 1999, № 9; Вірші. В кн.: Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20—30-х років. Х., 1999. Літ.: Лепкий Б. Роман Купчинський. В кн.: Струни: Антологія української поезії від найдавніших до нинішніх часів, т. 2. Берлін, 1922; Зленко П. Українські січові стрільці (матеріали для бібліографічного покажчика). «За державність» (Каліш), 1935, зб. 5; Луців Л. Роман Купчинський (в 35-ті роковини літературної праці). «Свобода», 1950, 2 верес.; Соневицький І. Роман Купчинський (співтворець стрілецької пісні). Там само, 1951, 10 берез.; Кедрин І. Поема, її тло і автор. В кн.: Купчинський Р. Скоропад. Нью-Йорк, 1965; Кравців Б. Поема про легендарного стрілецького Цяпку-Скоропада. «Свобода», 1966, 20 груд.; Кедрин І. Романові Купчинському в альбом. Там само, 1967, 24 січ.; Гординський С. Чи скоординовано всі координати? «Сучасність», 1970, № 5; Наумович С. Відповідь «патлатим і бородатим». «Вісник Організації оборони чотирьох свобод України» (Нью-Йорк), 1970, № 4; Некролог. «Ukrainian Quarterly», 1976, № 2; Роман Купчинський. «Вісник Організації оборони чотирьох свобод України», 1977, № 6; Гриневич Я. Медальони: Риски до портретів Івана Франка, Василя Стефаника, Миколи Вороного, Катрі Гриневичевої і стрілецьких бардів — Лева Лепкого та Романа Купчинського. «Визвольний
шлях», 1978, № 4; Бобинський В. Гість із ночі. К., 1990; Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20—30-х років. К., 1992; Була Б. Нарис історії села Розгадів: До 500-річчя села (1494—1994) і 100-річчя Романа Купчинського (1894—1994). Бережани, 1994; Купчинський Р. Розкиньте їхні жемчуги. «Хрещатик», 1997, 29 листоп.; Салига Т. Імператив: Літературознавчі статті, критика, публіцистика. Львів, 1997; Городинський Л.Л., Зінчишин І.І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. Львів, 1998; Українські письменники: Матеріали до біобібліографічного словника, вип. 5. К., 1998; Ільницький М. Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття. Львів, 1999; Погребенник Ф. Роман Купчинський — лицар чину і слова. «Слово і час», 1999, № 9; Сирота Л. Літературна група «Митуса» (до висвітлення життєвого і творчого шляху її представників). В кн.: Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника та проблеми створення інформаційного банку даних: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20—21 вересня 1996 року. Львів, 1999; Качкан В. Воскресіння Романа Купчинського. В кн.: Качкан В. Хай святиться ім’я твоє… ІваноФранківськ, 2000; Роман Купчинський. В кн.: Левчанівська І. Далеке і близьке: Нариси, статті. Луцьк, 2000; Продан І. Не змовкнуть ніколи стрілецькі пісні. «Свобода», 2002, 26 листоп.; Мала фотоенциклопедія Українських січових стрільців. Львів, 2004; Мельник М. «Мисливські оповідання» Романа Купчинського. «Вісник Львівського університету: Серія філологічна», 2004, вип. 35; Салига Т. Бард української пісні... і не тільки бард. «Дзвін», 2004, № 8; Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника, ч. 1. К., 2006; Роман Купчинський. В розділі: Видатні земляки. Web: Тернопільська обласна державна адміністрація (http: //www.oda.te.gov.ua/index. php?module=humanitary§ion=60). Г.П. Герасимова, Д.В. Грузін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУПЧИНСЬКИЙ РОМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
