КРИЦЬКИЙ (Критський, Крітський) Микола Дмитрович (р. н. і р. с. невід.) — військ. моряк, гідрограф. Контр-адмірал (1832). За походженням грек з о-ва Крит (у той час острів належав Османській імперії; нині — у складі Греції). 1789 в м. Санкт-Петербург вступив кадетом до Корпусу
398 КРИЧЕВСЬКИЙ
В.Г. Кричевський.
Кричевський В. Великий Державний Герб УНР. 1918.
Кричевський В. Малий Державний Герб УНР. 1918.
чужинських єдиновірців. 1794 став гардемарином, 1796 — мічманом. По закінченні навчання направлений на Чорноморський флот, командував різними суднами. 1801 як капітан требаки (2щоглового вітрильника) «Константин» здійснив гідрографічні дослідження Чорного моря, через рік описав північно-сх. узбережжя Азовського моря. На російсько-турецькій війні 1806—1812 орудував загоном із п’яти канонерських човнів. 1807 брав участь в експедиції проти осман. фортець. 1823 склав план о-ва Фідонісі (Зміїний) і Тендрівської коси. За чверть століття офіцерської служби 1824 удостоєний ордена св. Георгія 4-го класу і, як наслідок цього, — спадкового дворянства. 1826 провадив обміри в акваторії від Севастополя до Керченської протоки, нагороджений орденом св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. й призначений командиром 32го флотського екіпажу. 1827 став кавалером ордена св. Анни 2го ст. Герой російсько-турецької війни 1828—1829. У чині капітана 1-го рангу на кораблі «Париж» 1828 брав участь у боях під Варною (нині місто в Болгарії) та Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ). За фахову вправність і особисту сміливість у здійснених операціях одержав, відповідно, золоту зброю з написом «За храбрость» і діамантові знаки ордена св. Анни. Улітку того ж року очолював загін кораблів, успішно атакував фортецю Інада (нині м. Ігнеада, Туреччина) на зх. чорномор. березі, за що отримав орден св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го ст. Після того обійняв посаду обер-інтенданта Чорномор. флоту. 1832 підвищений у ранзі до контр-адмірала. 1834 звільнений у відставку. Літ.: Мелихов В.И. Описание действий Черноморского флота в продолжение войны с Турциею в 1828 и 1829 годах. «Морской сборник», 1850, № 3—4; Общий морской список, ч. 10. СПб., 1898; Белавенец П. Критский Николай Дмитриевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903; Пряхин Ю.Д. Участие моряков-греков в боевых действиях российского флота. В кн.: Подвижники й меценати. К., 2001; Доценко В.Д. Словарь биографический морской. СПб., 2001; Чертопруд С.В. Российские адмиралы. М., 2004. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
