КРИВИН — назва у 18—19 ст. резиденції князів Яблоновських. Резиденція була розташов. на правому березі р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра) в однойменному населеному пункті (нині це с. Старий Кривин Славутського р-ну Хмельн. обл., за 12 км від райцентру; залізнична станція). Тутешнє поселення уперше згадується в джерелах 1534 як володіння князів Острозьких. Після смерті АнниАлоїзи Острозької (1654), вдови віленського воєводи Яна-Кароля Ходкевича, частину Острозької волості разом з поселенням К. успадкував Ян Замойський, який згодом передав свої права на неї кн. Олександру Конецпольському. Князі Яблоновські стали власниками К. 1690 і володіли ним до серед. 19 ст. У цей період дідичами маєтку були представники однієї з гілок роду, а саме нащадки гетьмана великого коронного Станіслава-Яна Яблоновського:
324 КРИВИЦЬКА
Ян-Станіслав (п. 1731), Станіслав-Вінцентій (1694—1754), Антоній-Варнава (1732—99), Максиміліан (1785—1846) та Владислав (1834—75). За однією з версій, резиденція К. була збудована на кошти гетьмана Станіслава-Яна Яблоновського (1634—1702) наприкінці 17 ст., але більш імовірним є припущення про її зведення нащадками князя в 1-й пол. 18 ст. За свідченням мандрівників, Кривинський палац з великими, виготовленими з чеського скла, вікнами стояв на високому підмурівку і був оточений широкими каналами та чудовим парком,
закладеним 1800—01 відомим майстром Діонісієм Маклером. Всередині палацу, прикрашеного картинною галереєю, розміщувалися велика колекція монет, мінералів, б-ка та родовий архів, в якому, між іншим, зберігалася частина архіву князів Острозьких. Для сплати величезних боргів, успадкованих від батька, Владислав Яблоновський був змушений у серед. 19 ст. передати Кривинський маєток в управління Острозькій дворянській опіці й переїхати до ін. свого володіння — с. Плужне (нині село Ізяславського р-ну Хмельн. обл.), де незабаром було зведено нову резиденцію. На поч. 1856 К. придбала під час публічного торгу дружина дійсного статського радника графиня Наталія Зубова. Літ.: RaczyЅski E. Dziennik podr\уy do Turcyi, odbytej w roku 1814. Wroc»aw, 1821; S»ownik geograficzny kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w s»owiaЅskich, t. 4. Warszawa, 1883; DuninKarwicki J. W“dr\wka od пr\de» do ujСcia Horynia. Krak\w, 1891; Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga: materya»y do historyi Wo»ynia. Warszawa— Krak\w, 1913; Aftanazy R. Dzieje rezy-
dencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, t. 5. Wroc»aw—Warszawa—Krak\w, 1994; Старий Кривин: дослідження та матеріали з історії Південно-Східної Волині. Білий Данаєць—Остріг, 2005. І.А. Тесленко.
Л.С. Кривицька.
Кривин. Ворота в парку. Фото початку 21 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРИВИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
