КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ — надзвичайний орган революц. демократії. Був утворений після падіння Тимчасового уряду в ніч з 7 на 8 листоп. (з 25 на 26 жовт.) 1917 на закритому спільному засіданні Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) з представниками революц. орг-цій України з ме-
тою перебрання функцій центр. влади в Україні у зв’язку з Жовтневим переворотом у Петрограді 1917. До складу комітету ввійшли представники Української Центральної Ради, Всеукраїнської ради військових депутатів, Українського генерального військового комітету (УГВК), укр. партій (Української партії соціалістів-революціонерів, Української соціалдемократичної робітничої партії, Української партії соціалістів-федералістів), рос. партій (більшовики, меншовики, есери; див. Партія соціалістів-революціонерів, Партія лівих соціалістів-революціонерів), єврейс. партій, Гол. залізничного к-ту, київ. рад робітн. і солдатських депутатів, рад Харкова, Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ) і Одеси: М.Порш — голова, М.Ткаченко, О.Севрюк, М.Ковалевський, А.Ніковський, Ф.Матушевський, Г.Пятаков, М.Шаповал, С.Гольдельман, С.Сараджев, А.Пісоцький, С.Петлюра, М.Шумицький, М.Тележинський, Г.Кас’яненко, І.Крейсберг, В.Затонський, М.Рафес, М.Зільберфарб. 9 листоп. (27 жовт.) у відозві до громадян України комітет повідомив, що зосереджує функції центр. влади в своїх руках і є підзвітним УЦР. Комітет утворив революційний штаб для організації військових сил і пред’явив командуючому КВО М.Квецинському вимогу, щоб усі військові частини підлягали тільки наказам УГВК, а розпорядження командуючого та штабу округу контролював створений комітетом комісаріат у складі 9 осіб. Комітет вимагав також негайно усунути комісара Тимчасового уряду І.Кирієнка. Однак к-т не зміг опанувати владу навіть у Києві. Командування Київського військового округу відмовилося його визнати: після падіння Тимчасового уряду воно вважало себе єдиною легітимною владою в місті. Командування КВО відхилило вимогу комітету, а члени його комісаріату, які прибули для ведення переговорів, були заарештовані в штабі. Досягти порозуміння зі штабом було доручено голові УГВК С.Петлюрі, але командування КВО відмовилось від будьяких перемов через входження до складу комітету більшовиків. Після засудження Малою радою
УЦР більшовицького перевороту в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) зі складу комітету 9 листоп. (27 жовт.) вийшли більшовики. Того ж дня вони провели спільне засідання з представниками рад, профспілок і військ. частин, на якому ухвалили резолюцію на підтримку більшовицького повстання в Петрограді та утворили революц. к-т з метою перебрання ним влади в місті. Укр. есери на знак протесту проти подальших переговорів зі штабом КВО заявили про свій вихід зі складу Крайового к-ту по охороні революції в Україні, до них приєдналися і укр. есдеки. За таких умов 10 листоп. (28 жовт.) цей к-т припинив існування і передав свої функції Генеральному секретаріатові Української Центральної Ради. Літ.: 1917 год на Киевщине: Хроника событий. 1928; Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1. К., 1996. О.Й. Щусь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
