КОСТІН (Costin) Некулає (Ніколає, Микола; 1660—1712) — історик, літописець, держ. діяч Молдови. Н. в заможній сім’ї. Його матір була родичкою господаря Молдови С.Могили (Мовіли), а батько — Мирон Костін — держ. діячем Молдови і письменником. Здобув освіту в Польщі. Повернувшись на Батьківщину, займав посади логофета, гетьмана, великого логофета (глава канцелярії молдов. господаря та хранитель державної печатки) (1709—11). Був у фаворі в господаря Молдови Н.Маврокордата (1709—10; 1711—16). У своїх творах захищав місц. боярство проти греків-фанаріотів. Найвідомішою його працею став «Літопис землі Молдови від заснування світу до 1601 р.», який становить собою об’ємну компіляцію творів Геродота, Фалеса із Мілета, Арістотеля, Публія Овідія Назона, польс. хроністів Я.Длугоша, М.Кромера, М. і Й. Бєльських, а також творів Г.Уреке й книг, що належали перу М.Костіна (його батька). У ньому описано істор. події від часів бібл. потопу до поч. 17 ст.: переповідаються сюжети про створення світу, про Ноя та його синів Сима, Хама і Яфета, а також коротко викладається історія даків і римлян, Польс. королівства, утворення Молдови за Драгоша тощо, подається інформація про похід кн. Д.Вишневецького в Молдову (1563), про Хо-
тинську фортецю (див. Хотин). Він є автором, можливо — співавтором, ще одного відомого твору — «Літопису землі Молдови від Штефана, сина Василя-вода» (1-шу частину цього літопису дослідники приписують Н.Мусте, сину літописця А.Аміраса). У 1-й частині містяться посилання на списки В.Димяна і Т.Дубеу, оповідається про події 1662— 1709: правління сина В.Лупула, війни та природні катаклізми — комети і землетруси — у часи Ш.Петричейку, Г.Дуки та ін., численні повстання в Молдові в 2-й пол. 17 ст. У 2-й частині йдеться про події 1709—11, вона має характер офіц. хроніки, багатої на деталі. Особливо ефектно в ній описано правління «Думитрашки» (Д.Кантеміра), друге правління господаря Н.Маврокордата (1709—11). На основі офіц. рос. реляцій подано відомості про перемогу рос. військ під Полтавою (див. Полтавська битва 1709), а зі слів очевидців — про втечу швед. короля Карла ХІІ в Бендери (Молдова), Прутський похід 1711 рос. царя Петра І, взяття турец. фортеці Браїлів (нині м. Браїла в Румунії) тощо. Тв.: Карте пентру дескьлекатул дінтіі Молдовіі. В кн.: Когълнічеану М. Летопісіціле църіі Молдовіі, т. 1. Іашіі, 1852; Леатопісецул цьріі Молдовіі де ла Щефан сън Васіліе водь. В кн.: Там само, т. 2. Іашіі, 1854; LetopiseЫul Ъ|rii Moldovei de la ziderea lumii p>n| la 1601. BucureХti, 1942; LetopiseЫul Ъ|rii Moldovei de la ziderea lumii p>n| la 1601 si de 1709—1711. IaХi, 1976. Літ.: История Молдавии, т. 1—2. Кишинев, 1951; Михайлина П.В. Відомості з історії Північної Буковини XV — першої половини XVII ст. в молдавських літописах (до 1648 р.). «Минуле і сучасне Північної Буковини» (К.), 1972, № 1; Ursu N.A. Nicolae Costin autor al Cronicii anonime a Moldovei de la 1661 p>n| la 1709. «Arhivele istorice» (BucureХti), 1994, 31; Istoria Rom>nilor, vol. 5. BucureХti, 2003. О.Д. Огуй.
Порозумівшись із трансильванським кн. Ракоці Дєрдєм II, у трав. 1651 розпочав підготовку виступу селян і гуралів (корінних жителів польс. Татрів) проти шляхти, при цьому використовував універсали Б.Хмельницького. 14 (4) черв. оволодів чорштинським замком, в якому не було залоги, і закликав ватажків сел. загонів прибувати туди для походу на Краків. 24 (14) черв. польс. урядові підрозділи захопили замок, де гуртувалися повстанці, схопили К.-Н. і після лютих тортур 18 (8) лип. стратили — посадили на палю на горі Лясота під Краковом. Літ.: Миллер И.С. Крестьянское восстание в Подгалье в 1651 году. «Ученые записки Института славяноведения», 1950, т. 2; Baranowski B. Powstanie ch»opskie Kostki Napierskiego. Warszawa, 1951; Szczotka S. Powstanie ch»opskie pod wodz Kostki Napierskiego. Warszawa, 1951; Kersten A. Na tropach Napierskiego: W kr“gu mit\w i fakt\w. Warszawa, 1970; Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990; Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. К., 1995; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1. К., 1996. В.С. Степанков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Костін Некулає» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
