КОРОННИЙ КРАЙ — адм.-тер. одиниця в монархії Габсбургів 1772—1918. Адм. влада в ньому належала: до 1849 — губернато-
рові, пізніше — наміснику. За рескриптом імп. Франца-Йосифа I від 14 листоп. 1868 Австро-Угор. монархія поділялася на дві частини: Цислейтанію з 14 К.к (спадкові володіння династії Габсбургів за виключенням земель, що були зараховані до володінь Корони св. Стефана) і Транслейтанію, що мала 3 К.к. (це були землі угор. Корони св. Стефана: Угорщина, Фіуме (Рієка), Хорватія із Словенією). Поділ Австрії на краї було здійснено в період правління герм. імп. і австрійс. государя Йосифа ІІ Габсбурга переважно на основі домінуючих у той час у країні традицій істор. минулого тих чи ін. земель, які склалися за пізнього середньовіччя та доби реліг. врядування (див. Реформація, Контрреформація). Нац. й госп. чинники відігравали при цьому другорядну роль. Як окремий К.к. було виділено Королівство Ґаліції і Лодомерії з центром у Львові. До його складу 1786—1849 входила й Буковина. 1861 Князівство Буковина було визнано К.к. Окружну, а згодом повітову ланку влади в краї очолювали старости. Адм. й судово-поліцейські функції на місцях виконували дідичі та їхні управителі (див. Домінії), після 1866 — громад. уряди. Містами управляли магістрати, а від 1870 — міські ради. Органом самоуправління був становий сейм. Українське нас. краю, починаючи з 1848, вимагало від австрійс. уряду поділу королівства на укр. та польс. частини й утворення з укр. земель (Галіції, Буковини й Закарпаття — останнє входило до володінь угор. Корони св. Стефана) окремого К.к. Однак австрійс. уряд не підтримував цих ініціатив, побоюючись збурення поляків та передбачаючи спротив угорців. 1918 було підписано таємний додаток до Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918 — умову з Українською Народною Республікою про те, що АвстроУгорщина створить з укр. частин Галичини і Буковини окремий К.к., але згодом ця угода була анульована. Літ.: [Kuropatnicki E.-A.] Geographia albo dokladne opisanie krolestw Gallicyi i Lodomery і do druku podana. PrzemyСl, 1786; Австро-Венгерская
монархия. В кн.: Энциклопедический словарь Ф.Брокгауза и И.Ефрона, т. 1. СПб., 1890; Історія Української РСР, т. 2. К., 1979; Довідник з історії України, т. 2. К., 1995; Сарбей В.Г. Національне відродження України. В кн.: Україна крізь віки, т. 9. К., 1999; Історія України: нове бачення: Навчальний посібник. К., 2000; Цьольнер Е. Історія Австрії. Львів, 2001. В.С. Степанков, П.В. Голобуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОННИЙ КРАЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
