КОРЖ Олександр Юхимович (29(16).03.1903—16.04.1984) — поет і художник. Чл. Спілки художників України (з 1944). Н. в с. Огульці (нині село Валківського р-ну Харків. обл.). 1913 закінчив Огульцівську церковно-парафіяльну школу, 1920 — Люботинське вище початкове уч-ще, 1923 — Пед. курси ім. Г.Сковороди в Харкові. 1923—27 — літ. працівник ж. «Всесвіт», 1928—30 працював у газ. «Радянське село». Дебютував поезією «Лани» в ж. «Селянський будинок» (1920). Друкувався також у журналах: «Шляхи мистецтва», «Червоний шлях», «Всесвіт», «Нова генерація», «Літературний журнал», «Зоря», «Наші дні» та ін. Належав до літ. орг-цій «Гарт» (1923—25) та «Нова генерація» (1927—30). Опублікував зб. поезій «Борть» (1926) та зб. оповідань «Із степу» (1930). Автор великої поеми «Пушкін». У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 через хворобу очей залишився на окупованій тер. Після публікації антифашистського вірша був заарештований гестапо, яке змусило його співробітничати з газ. «Нова Україна» (1942). 1943 його планували відправити до концтабору, але у Львові йому вдалося втекти. 1944—45 — відп. секретар Львів. від-ня Спілки художників України. Від 1948 жив у с. Таврове (нині село в Бєлгородській обл., РФ), працював як художник у Курську (нині місто в РФ). 1950 заарештований і після тривалого суд. процесу висланий на 25 років до сибірського концтабору. 1955 амністований. Усе подальше життя мешкав у с. Таврове, здійснив 2-гу редакцію поеми «Пушкін» (1-ша під час війни не збереглася), написав численні нові поезії та «Спогади з харківського літературного побуту». Його поезія є близькою до символізму та футуризму, але водночас тяжіє й до неокласицизму. Їй притаманні тонке ліричне відчуття, філософічність, жанрова різноманітність. К. перший в укр. літ. порушив тему голодомору 1932—1933 років в УСРР («Степова доля») та виступив з антисталінською інвективою («Зимовий псалом»). Як художник відомий своїми портретами та пейзажами.
П. в с. Таврове, де й похований. Тв.: Шуміти прошу листя. Вибране. К., 2006. Літ.: Лисенко І. Поет зболеного серця. «Березіль», 1994, № 9/10; Його ж. Король тавровської самоти. В кн.: Лисенко І.М. Поезії видіння осяйне. К., 2002. І.М. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Корж Олександр Юхимович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»