КОРЕЦЬКІ — князівський рід герба «Погоня» з династії Гедиміновичів. Назва роду пов’язана з м. Корець. Його представники походили, за одними даними, — від Дмитра-Корибута Ольгердовича, за ін., — від Олександра Патрикійовича Стародубського (п. 1408), внука Наримунта Гедиміновича. Були пов’язані з ін. відомими родами Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Молдови та Рос. д-ви, зокрема, з князями Масальськими, Могилами, Потоцькими, князями Сангушками, Ходкевичами, князями Чорторийськими. Найвизначнішими представниками роду стали Богуш Федорович (1510—76) та його внук Самійло Юхимович (1586— 1622). Перший був житомир. старостою (1539—48; див. Староство), брацлав. і він. старостою (1548—76), волин. воєводою (1572—76), луцьким старостою (1560—76), у 40-х рр. 16 ст. разом із Б.Претвичем обороняв пд. кордони Великого князівства Литов. від ординських наскоків, часто взаємодіючи із запороз. козаками. Самійло Юхимович брав участь у походах на Рос. д-ву за Смутного часу поч. 17 ст. Був одружений із Катериною Могилянкою, підтримував рід Могил у його претензіях на господарський престол у Молдавському князівстві. 1612—16 разом з кн. М.Вишневецьким організував похід у Молдову проти турец. ставленика господаря С.Томші, щоб посадити на престолі Олександра, сина Єремії Могили. Зазнав поразки і потрапив до турец. полону. З допомогою правосл. ченців утік на Батьківщину, згодом перейшов з православ’я в католицизм. Унаслідок поразки польс. війська в Цецорській битві 1620 знову потрапив до турец. полону, де й загинув. Останнім представником роду був Самуель-Кароль (1621—51), який брав участь у спробах придушити нац.-визвол. війну укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648—1676).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРЕЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
