КОРЕЇЗ — с-ще міськ. типу Автономної Республіки Крим, підпорядковане Ялтинській міськраді. Розташов. біля підніжжя г. АйПетрі, за 15 км від Ялти та за 73 км від Севастополя. Поблизу — берегова смуга завдовжки бл. 7 км курортної зони Місхор; разом з Місхором та Гаспрою складає єдиний курортний комплекс. Нас. 6,4 тис. осіб (2004). Перші письмові згадки про землю, що нині є тер. с-ща, під
Кореїз. Палац «Дюльбер». Загальний вигляд. Фото початку 21 ст.
152 КОРЕНІЗАЦІЯ
Кореїз. Палац «Дюльбер». Брама. Фото початку 21 ст.
назвами Куреїз, Хореїз, Кюріз, Курсанти датуються 8 ст. Як с-ще існує з кінця 18 ст. Після анексії Криму Російською імперією (1783) навколишні землі було роздано рос. аристократам (у т. ч. членам царської сім’ї) та підприємцям. К. дістався князям Юсуповим. 1904 вони звели тут палац у стилі модерн — Кореїзський (Юсуповський) палац (під час Кримської конференції 1945 у ньому перебувала рад. делегація). Помітну роль у госп-ві містечка відігравало виноробство (зона впливу Лівадії; див. Лівадія). 1930 К. отримав статус с-ща міськ. типу. У період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від листоп. 1941 до квіт. 1944 с-ще було окуповане гітлерівцями. У ньому в той час діяв осередок руху Опору (див. Рухи Опору 1939—1945). Пам’ятки арх-ри — палац «Дюльбер» (1895—97), Палац-музей Юсупова (1904). Літ.: Мисхор—Кореиз—Гаспра: Историко-краеведческий очерк. Симферополь, 1957; ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974; Шантырь С.П. Три южнобережных курорта: Путеводитель. Симферополь, 1986. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРЕЇЗ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
