ОТАМАНОВСЬКИЙ Валентин Дмитрович (14.02.1893 — березень 1964) — громад., культ. і наук. діяч, організатор краєзнавчого руху. Н. в с. Яблунівка (нині Черкас. обл.) у сім’ї службовця цукроварні. Середню освіту отримав у Києво-Печерській г-зії. 1912 навч. в Київ. ун-ті, 1913—17 — на мех. відділенні Київ. політех. ін-ту. З вересня 1917 — на юрид. ф-ті Київ. ун-ту. Входив до складу Укр. студентської громади, очолював термінологічну комісію при гуртку «Натураліст». 1916 брав участь у виданні нелегальної газ. «Вільна думка». 1917 створив і очолював Братство самостійників, був членом Української Центральної Ради від Української партії соціалістів-революціонерів. Один з організаторів виступу полків ім. Б.Хмельницького та ім. П.Полуботка під гаслами проголошення незалежності України. Співробітничав із вид-вом «Вернигора», ж. «Шлях». 1918 у складі Студентського куреня брав участь у бою під Кру-
тами проти більшовицьких військ. У травні 1918 емігрував до Австрії і вступив до Віденського ун-ту. Водночас працював відп. коректором вид-ва «Українська школа» при друкарні А.Гольцгаузена, де друкувалися шкільні підручники для України. Брав участь у виданні першої фіз. карти України (автор — С.Рудницький). У червні 1920 повернувся до Києва. Очолив Тимчасовий к-т з організації Центр. Подільської книгозбірні, згодом — зав. Він. філії Всенар. б-ки України при ВУАН, яка стала центром наук. та краєзнавчої роботи в краї. Організував при б-ці Кабінет виучування Поділля, музей друку, пункт астрономічних спостережень. Ініціатор видання та редактор 26-ти випусків «Енциклопедії Поділлєзнавства» (1924 —29), один з організаторів Він. округового краєзнавчого т-ва й Комісії для вивчення Вінниці та її околиць, Кам’янець-Подільського наукового товариства при ВУАН. Брав участь у роботі Комісії ВУАН для виучування історії західноруського та українського права та Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН. 1929 заарештований за сфальсифікованими звинуваченнями в причетності до «Спілки визволення України» і засуджений на 5 років ув’язнення, згодом висланий на 2 роки до Татарстану. 1936—58 працював викладачем у мед. вузах Казані, Краснодара, Сімферополя, Саратова. 1946 захистив канд. дис. із соціально-екон. історії Вінниці 14—18 ст. в Моск. ун-ті, 1956 — докторську дис. з історії міст Правобережної України серед. 17 — кінця 18 ст. в Ленінгр. ун-ті. З 1958 жив і працював у Харкові. Автор праць із соціальноекон. історії України, історії права, історії медицини, методики організації краєзнавчої роботи та краєзнавчої бібліографії, досліджень історико-культ. спадщини України. П. у м. Харків. Праці: Бібліографія краю (бібліографічний збірник), ч. 1. К., 1926; Краєзнавство на Поділлі, найближчі його завдання та потреби й доля краєзнавчої праці Кабінета виучування Поділля. Вінниця, 1926; Вінницька магдебургія в ХVI—ХVIII ст. Вінниця, 1927; Вінниця та її минуле: Вінниця, її околиці та Вінницька округа. Він-
699 ОТАМАНОВСЬКИ
В.Д. Отамановський.
700 ОТАМАНЩИНА
ниця, 1927; Борьба медицины с религией в Древней Руси. М., 1964; Вінниця: Історичний нарис. Вінниця, 1964. Літ.: Кот С.І. Честі своєї не зрадив (В.Д. Отамановський). В кн.: Репресоване краєзнавство. К., 1991; Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—ХХ ст. Кам’янець-Подільський, 1993. С.І. Кот.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОТАМАНОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
