ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ, Юр’єва божниця (літописна «божниця святого Михаїла») — частково збережений давньорус. храм у м. Остер, на городищі, яке є рештками літописного Городця Остерського. Вперше згадується в літописі при описі подій 1152, коли коаліція князів на чолі з київ. кн. Ізяславом Мстиславичем здобула Городець Остерський і примусила піти звідти ростово-суздальського кн. Юрія Долгорукого, який використовував це місто як опорний пункт для боротьби за Київ. При цьому в божниці св. Михаїла згорів дерев’яний верх. Свого часу поширеною була думка, що О.б. збудував кн. Юрій Долгорукий, звідси її назва «Юр’єва божниця». Сучасні дослідники вважають її побудову одночасною із заснуванням укріплення (1098), про що свідчить техніка мурування стін, в яких каміння чергується із плінфою,
Остерська божниця. Загальний вигляд апсиди храму. Фото 2000.
678 ОСТЕРСЬКИЙ
тителів. Збереглися також залишки орнаментів. Літ.: Константинович М. Развалины Юрьевой божницы в с. Старгородке. «Киевская старина», 1896, № 11; Макаренко Н. Древнейший памятник искусства Переяславского княжества. В кн.: Сборник статей в честь графини Прасковьи Сергеевны Уваровой. М., 1916; Його ж. Старгородська «божниця» та її малювання. В кн.: Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. К., 1928; Раппопорт П.А. Русская архитектура Х—ХIII вв. В кн.: Археология СРСР: Свод археологических источников. Л., 1982; Коринный Н. Переяславская земля Х — первой половины ХIII века. К., 1992. Ю.О. Коренюк.
но значну кількість кам’яних виробів, керамічний посуд, остеологічні рештки та металеві вироби. Найбільш відоме поселення к-ри Ноа та могильник, що налічує понад 200 різночасових поховань. Літ.: Смішко М.Ю. Сарматські поховання біля с. Острівець Станіславської області. В кн.: Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, вип. 4. К., 1962; Археологічні пам’ятки УРСР. К., 1966; Балагурі Е.А. Поселення культури Ноа біля с. Острівець Івано-Франківської області. В кн.: Археологія, т. ХХI. К., 1968; Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III — на початку II тисячоліття до нашої ери. К., 1974; Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. К., 1981; Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза. К., 1982; Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині ранньослов’янського і давньоруського періодів. К., 1982. Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
