НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця Російської імперії на теренах Пд. України 18 ст. 1) Перша Н.г. (1764—83) створена згідно з царським указом від 22 березня 1764 як військ. округ для оборони пд. кордонів Російської імперії і для контролю
над Запорожжям. До її складу ввійшли Нова Сербія і Новослобідський козацький полк. Військ. підрозділи були перейменовані: гусарський полк І.Хорвата отримав назву — Чорний гусарський, пандурський піхотний — Жовтий гусарський, Новослобідський козацький — Єлизаветградський пікінерський полк. Управління Н.г. складалося із 2-х департаментів — військового та цивільного, які підпорядковувалися генерал-поручику О.Мельгунову. Вся земля ділилася на 3 категорії: державна, поміщицька і військова. В адм.-тер. відношенні Н.г. поділялася на 70 округів, з яких 52 були військові, 2 міські і 16 — слободи. Указом від 11 червня 1764 до складу Н.г. включено Українську лінію, Слов’яносербію і Бахмутську провінцію. 2 полки Слов’яносербії були перетворені на Бахмутський гусарський полк, а її територія поділена на 140 округів, з яких 82 призначалися для поселян, а решта залишалася військовими. Утворено 2 пікінерські полки — Дніпровський і Донецький, а Бахмутський козац. полк перейменовано на Луганський пікінерський. Із Києва на пониззя Дніпра переведено Молдав. гусарський полк і названо Самарським. У вересні 1764 до Н.г. приєднано міста Кременчук і
479 НОВОРОСІЙСЬКА
480 НОВОРОСІЙСЬКЕ
Власівка з навколиш. землями, 13 сотень Полтавського полку (Старосанжарівську, Новосанжарівську, Білицьку, Кобиляцьку, Сокільську, Кишеньківську, Переволочанську, Китайгородську, Орельську, Келебердянську, Нехворощанську, Маяцьку, Царичанську). На перших порах Н.г. складалася із Єлизаветградської й Катерининської провінцій та Бахмутського пов. Протягом 1764—83 її адм.-тер. устрій не раз змінювався. 1775 до Н.г. було приєднано частину земель ліквідованої Нової Січі, а Бахмутський пов. передано до складу новоствореної Азовської губернії. 1776 Н.г. поділялася на провінції Єлизаветградську, Полтавську, Слов’янську, Херсонську та Кременчуцький пов. Адм. центром Н.г. було м. Кременчук. Після приєднання Криму до Рос. імперії (1783) Н.г. втратила військово-стратегічне значення і була ліквідована, а її територія ввійшла до складу Катеринославського намісництва; 2) другу Н.г. створено відповідно до царського указу від 12 грудня 1796 «Про новий поділ держави на губернії». Намісництва як вищі адм.-тер. одиниці були ліквідовані. Замість Катериносл. намісництва, Вознесенського намісництва і Таврійської області утворено Н.г. Адм. центром став Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ; заснований 1778), перейменований (1797) на Новоросійськ. Уся губернія поділялася на 12 повітів: Новомосковський, Єлизаветградський, Ольвіопольський, Бахмутський, Новоросійський, Павлоградський, Херсонський, Маріупольський, Ростовський, Тираспільський, Перекопський, Акмечетський. Існувала Н.г. до 1802, коли вся територія Пд. України була поділена на 3 губернії: Катеринославську губернію, Миколаївську губернію (з 1803 — Херсонська губернія) і Таврійську губернію. Літ.: Скальковський А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края, ч. 1—2. Одесса, 1850—53; Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775—1800 гг. М., 1959; Тимофеенко В.И. Города Северного Причерноморья во второй половине ХVIII века. К., 1984; Панашенко В.В. Адміністративний устрій Південної України ХVIII ст.: Історія, історіогра-
