НОВГОРОД СВЯТОПОЛЧ (Святополч городъ) — давньорус. місто. Засноване 1095 київ. кн. Святополком Ізяславичем. Цього року внаслідок масштабного наступу половців було знищено кілька укріплених центрів на пд. кордонах Київської землі, зокрема і Юр’їв. Згідно з «Повістю временних літ» на Витичевському пагорбі було засноване нове місто — Святополч городъ, куди були переведені мешканці Юр’єва на чолі з їхнім єпископом Марином. Н.С. згадується в літописах ще тільки раз — у літописній повісті про битву на Калці 1223 (див. Калка, битва на річ-
442 НОВГОРОД
ці 1223). Після перемоги над об’єднаним військом половців та рус. князів монголи рушили на Русь, але дійшли тільки до Н.С., звідки повернули назад. Н.С. ототожнюється з пд. городищем, що розташов. за 1,5 км від с. Витачів Обухівського р-ну Київ. обл. (пн. городище ототожнюється з давньорус. м. Витачів; див. також Витачів). Укріплена площа городища складає 0,75 га. На його території виявлені археол. матеріали 12—13 ст. Літ.: Плетнева С.А., Макарова Т.И. Южное городище у с. Витачева. В кн.: Краткие сообщения Института археологии АН СССР, вып. 104. М., 1965; Рыбаков Б.А. Любеч и Витичев — ворота «внутренней Руси». В кн.: Тезисы докладов советской делегации на I Международном конгрессе славянской археологии в Варшаве. М., 1965; Куза А.В. Древнерусские городища Х—ХIII вв.: Свод археологических памятников. М., 1996. А.Г. Плахонін.
чинського-Яскольда про облогу Чигирина турец. військом 1677. Із книг, необхідних для церк. служби, були видані лише Псалтир, що використовувався також для навчання читанню, та Анфологіон. Поза цим, за свідченням Лазаря Барановича, С.Ялинський разом з архімандритом Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря Лаврентієм Крщоновичем друкував «тры тисячи книжечок, то есть кграматики, часословци, елементари», тобто кириличні й лат. букварі, часослови, за якими навчалися читанню. Видання оздоблені гравюрами, заставками, кінцівками; граверами були С.Ялинський, «отець Костянтин», «В.Л.» 1679, після пожежі в місті та монастирі, Лазар Баранович перевів друкарню до Чернігова (див. Чернігівська друкарня). Літ.: Письма Лазаря Барановича. Чернигов, 1865; Клепиков С.А. Издания Новгород-Северской типографии и ложночерниговские издания 1674— 1679. В кн.: Книга: Исследования и материалы, сб. 8. М., 1963; Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні, кн. 1. Львів, 1981; Огієнко І.І. Історія українського друкарства. К., 1994; Ісаєвич Я. Українське книговидання: Витоки. Розвиток. Проблеми. Львів, 2002. О.М. Дзюба.
ліквідації єпархії.
Новгород-Сіверської
Літ.: Никодим. Описание бывшей Новгород-Северской епархии. «Черниговские губернские ведомости», 1858, № 48, часть неофициальная; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990; Оглоблин О. Люди Старої України. Острог—Нью-Йорк, 2000. О.Б. Коваленко.
Будинок бурси на території Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Після реконструкції 1785 у будинку розташовувалась духовна семінарія. Реконструйовано 2003. Фото 2008.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВГОРОД СВЯТОПОЛЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
