НІМФЕЙ (Нхмцбпн) — давньогрец. місто на європ. боці Боспору Кімерійського. Розташов. біля с. Героївка (Ельтіген) (17 км на пд. зх. від м. Керч) на березі давньої затоки. Згадується Есхіном, Страбоном, Птолемеєм, Стефаном Візантійським, у периплах Псевдо-Скілака, Псевдо-Арріана. Городище мало форму трикутника площею бл. 9 га. Н. засновано в 2-й чв. 6 ст. до н. е. іонійцями, гол. чин. вихідцями з о-ва Самос.
Спочатку Н. був незалежним полісом, потім включений до складу Боспорського царства. Економіка базувалася на сільс. госп-ві, гол. чин. зерновому. Наприкінці 5 ст. до н. е. виникає виноробство. Були також розвинуті ремесла, торгівля. У 5 ст. до н. е. Н. карбував свою монету. Розквіт міста припадає на 5 — поч. 4 ст. до н. е. У 1-й пол. 4 ст. до н. е. Н. був зруйнований, але швидко відновився. У 2-й пол. 4 ст. до н. е. Н. був обнесений оборонним муром з хвірткою та проїздом у місто з боку гавані. У перші століття н. е. територія Н. зменшилася, центр. частина була перебудована. У 3 ст. життя на городищі припинилося. Розкопками відкриті: частина акрополя, оборонні споруди, будинки житлового та громад. призначення, виноробні, гончарні печі, антовий храм та кілька святилищ 6—3 ст. до н. е. (Деметри, Кабірів, Афродіти). Перші дослідження городища й некрополя проведені наприкінці 19 ст. М.Кондаковим та С.Веребрюсовим. З 1938 проводяться систематичні розкопки: М.Худяк (до 1958), В.Скуднова (1960—64), Н.Грач (1966—91), О.Соколова (з 1992). Літ.: Худяк М.М. Из истории Нимфея VI—III вв. до н. э. Л., 1962; Грач Н.Л. Нимфейская археологическая экспедиция (Основные итоги исследований за 1973—87 гг.). В кн.: Итоги археологических экспедиций Государственного Эрмитажа. Л., 1989; Соколова О.Ю. Новые находки из Нимфея. В кн.: Боспор и античный мир. Нижний Новгород, 1997. В.В. Крапівіна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НІМФЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
