НЕСТУРХ (Нештурха) Федір Павлович (22(10).06.1857—01.05. 1936) — архітектор, педагог. Н. в м. Одеса в сім’ї друкаря, нащадка козаків Нештурхів. Навч. в повітовому уч-щі, працював у креслярні Л.Оттона (1874—77). Упродовж 1878—81 здобував професійну освіту в петерб. Академії мистецтв. 1887 за проект театрального уч-ща отримав звання класного художника 1-го ст. Працював у Пскові гол. міськ. архітектором (1888—1900), нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ст. (1895). 1900 вернувся в Одесу, де працював інженеромконтролером, а від 1902 по 1920 — гол. міськ. архітектором. У роботах використовував форми необароко, неоренесансу, модернізованих істор. стилів тощо. В Одесі ним споруджено дачу Аршинцевої на 6-й станції Великого Фонтану (1901), торг. школу поблизу вокзалу (1903), будинки швидкої допомоги (1903—05), міськ. публічної б-ки (1904—07), психіатричної лікарні на Слобідці (1910—12), фруктовий пасаж (1914—16) та багато культових споруд, уч-щ і шкіл у Харківській губернії. 1928—33 — професор Одес. худож. ін-ту. П. у м. Одеса. Літ.: Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997; Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століття: Біографічний довідник. К., 1999. Т.І. Лазанська.
професора, екстраординарний (1887), ординарний (1888) професор на кафедрі класичної філології Харків. ун-ту. Від 1906 — проректор, 1912 до осені 1919 — ректор Харків. ун-ту. Відзначався прогресивними переконаннями в громад. житті та діяльності. Викладав антич. історію, лат. та давньогрец. мови. Наук. праці Н. включають публікації, присвячені інтерпретації лат. текстів, а також рим. старожитностям й історії Риму Стародавнього. Його наук. інтереси поступово відходили від класичної філології і наближалися до історії. П. у м. Харків. Праці: Обзор римских государственных древностей, т. 1—2. Х., 1894—1908; Римская историография. Х., 1909; Обзор римской истории. Х., 1916. Літ.: Денисов Я.А., Вязигин А.С. И.В. Нетушил и его ученые труды. «Мирный труд», 1905, № 5; Бузескул В.П., Жебелев С.А. Иван Вячеславович Нетушил (1850—1928). Некролог. «Известия Академии наук СССР: Отделение гуманитарных наук», 1928, № 4—7; Селюминова Н.И. Труды И.В. Нетушила по латинскому языку: Автореферат дис. ... канд. филол. наук. Днепропетровск, 1954; Харьковский государственный университет: Биобиблиографический словарь ученых Харьковского университета, т. 1: Ректоры. Х., 1995. В.В. Кравченко.
Нестор-літописець. Скульптура роботи М. Антокольського. Мармур. 1890. Зберігається в Київському національному музеї російського мистецтва.
літ» Н. названо автором цього твору. Н., «иже написа летописец», згадується і в Патерику Києво-Печерському. Проте різниця стилістичних манер і фактичних відомостей між написаними Н. житіями та «Повістю временних літ» дає деяким вченим підстави сумніватися в його авторстві останньої. Літ.: Еремин И.П. К характеристике Нестора как писателя. «Труды отдела древнерусской литературы»
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НЕСТУРХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
