НЕСТЕРОВСЬКИЙ Петро Артемович (28.06.1870—16.03.1932) — фольклорист, етнограф, педагог. Н. в с. Каплівка (нині Хотинського р-ну Чернів. обл.) в сім’ї священика. 1897 закінчив Варшавський ун-т, де й викладав рос. і церковнослов’ян. мови, історію. Згодом був директором та інспектором у г-зіях Варшави. Перебуваючи в рідному краю на літніх канікулах, Н. їздив по селах (села Грозинці, Каплівці і Керстенці, нині Хотинського, та Вітрянка, нині Сокирянського р-нів Чернів. обл.) з етногр. розвідками, а також до Непоротова, щоб ознайомитися зі скельним монастирем. Свої записи (добірки пісень, казок, легенд, загадок, заговорів, прислів’їв і приказок як «Материалы по этнографии бессарабских русинов») публікував у час. «Киевская старина». У праці «Бессарабские русины» автор подав весь життєвий цикл бессарабських українців в окремих нарисах: «Вірування бессарабських русинів», «Народження дитини», «Весілля», «Похорон», «Коляди», «Новий рік», «Йордан», «Великдень», «Зелені свята» тощо. Нагороджений орденами св. Станіслава 3-го та 2-го ст., св. Анни 3-го та 2-го ст. На початку Першої світової війни разом з родиною виїхав до Москви. 1918 переїхав в Україну. Працював директором Олександрівської г-зії на Катеринославщині, а від 1919 і до самої смерті — у київ. Всенар. б-ці України (див. Бібліотека національна України імені В.Вернадського). Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НЕСТЕРОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
