НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА. 1) Політична (громадянська) — сукупність громадян України, незалежно від етнічного походження, мовної чи конфесійної приналежності. У Конституції України 1996 правовим відповідником політичної Н.у. є «український народ» («громадяни України всіх національностей» — преамбула). Утворення політичної Н.у. є результатом здобуття держ. суверенітету та незалежності України, проголошених Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990, Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 та закріплених Всеукр. референдумом 1 грудня 1991; 2) етнічна (укр. етнонація) — укр. етнос новітньої доби, що складає осн. населення України та проживає в ін. д-вах (див. Українці). У сучасних сусп. науках питання про те, за яких умов етнічна спільнота, етнос трансформується (і чи взагалі трансформується) в етнічну націю, залишається дискусійним; відповідна оцінка залежить від дуже різних теоретико-методологічних настанов дослідників. У контексті сучасних досліджень нації та націоналізму можна говорити про певну традицію називати «етнонаціями» етноси модерної та новітньої доби, що претендують на створення або вже мають власну суверенну державність. Частина етнонації в межах її власної нац. д-ви разом зі співгромадянами ін. етнічного походження (етніч-
ними меншинами) утворюють націю політичну. У такому контексті укр. етнос перетворився на етнічну Н.у. в процесі «національного відродження» 19 ст. та процесів державотворення 20 ст. Після 1991 етнічна Н.у. в межах України є складовою політичної Н.у. Етнічна Н.у. є осн. елементом етнонац. структури укр. сусп-ва, яке складається з: 1) етнічної Н.у.; 2) етнічних меншин та етнічних груп з невизначеним статусом («корінні народи»); 3) представників окремих етносів. До складу етнічної Н.у. входять такі осн. компоненти: 1) традиційний етнічний масив, окреслений етнічними кордонами (див. Етнічні українські землі), 2) етнічні групи (діаспора), що проживають за межами осн. етнічного масиву, 3) субетнічні групи, що складаються як з етнорегіональних, так і етнографічних угруповань. Оскільки в Україні національність громадян визначається добровільно, актуальні зміни чисельності етнічної Н.у. залежать не лише від демографічних і міграційних процесів, але й від змін ідентичності національної населення. У Конституції України 1996 відповідниками етнічної Н.у. є поняття «українська нація» та «українці»; щодо громадян України ін. національностей вживаються поняття «інші корінні народи та національні меншини» (ст. 11). Дж.: Конституція України. К., 1996. Літ.: Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994; Этничность на постсоветском пространстве: Роль в обществе и перспективы. К., 1997; Хобсбаум Э. Нации и национализм после 1780 г. СПб., 1998; Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. К., 1999; Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму. К., 2001; Балибар Э., Валлерстайн И. Раса, нация, класс: Двусмысленные идентичности. М., 2003; Євтух В. та ін. Етнонаціональна структура українського суспільства: Довідник. К., 2004; Этнические группы и социальные границы. М., 2006. К.Ю. Галушко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАЦІЯ УКРАЇНСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
