НАРОДНІ ЗБОРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ — псевдопредставницький орган західноукр. земель, скликаний рад. владою в жовтні 1939. Згідно з таємним протоколом радянсько-нім. договору про ненапад від 23 серпня 1939, на Західну Україну поширювалася сфера впливу СРСР.
Внаслідок військ. кампанії вересня 1939 на цю територію вступили війська Червоної армії (див. Радянсько-польська війна 1939). Легалізувати анексію захоплених територій повинні були Н.з.З.У. 1 жовтня 1939 ЦК ВКП(б) видав постанову «По питаннях Західної України і Західної Білорусії», що регламентувала проведення виборів до Н.з.З.У. Відповідальність за проведення виборів покладалася на Тимчасове управління у м. Львів. Постанова регламентувала терміни проведення виборів та відкриття засідань, норму представництва (1 депутат від 5 тис. виборців). Зазначалося, що при організації виборів потрібно керуватися практикою виборів до ВР СРСР та республік зі спрощеною системою виборів з огляду на стислі строки. 4 жовтня 1939 Тимчасове управління Львова звернулося з відозвою до Луцького, Станіславського, Тернопільського тимчасових управлінь, в якій пропонувалося створити спец. к-ти з організації виборів. 5 жовтня 1939 було затверджено склад орг. к-ту, а наступного дня — «Положення про вибори до Українських народних зборів». Виборча кампанія проходила в умовах тотального компарт. контролю та виключала можливість легальної передвиборної боротьби. Незважаючи на те, що правом висувати кандидатів до Н.з.З.У. наділялися сел. к-ти, тимчасові управління, збори робітників, робітн. гвардії, інтелігенції, вони були заздалегідь підібрані армійськими політпрацівниками та тимчасовими органами рад. влади. Щоденні мітинги, робота агітаційних пунктів, діяльність міських і повітових тимчасових управлінь координувалися Львів. будинком пропаганди і агітації. Для посилення ідеологічного впливу в 1-й пол. жовтня 1939 організовано низку лекцій («Ленінська національна політика партії більшовиків», «Буржуазно-націоналістичні партії — вороги трудящих», «Партія Леніна — організатор перемог соціалізму в СРСР» та ін.). Тоталітарні методи дій влади викликали опір місц. населення, який проявлявся в спробах агітації проти окремих кандидатів або ж
проведення виборів загалом. Зафіксовані випадки збройних сутичок між військ. підрозділами Червоної армії та оунівським підпіллям під час проведення передвиборних зборів у деяких населених пунктах. Частина виборців прийшла на дільниці через моральний тиск, загрозу репресій, арештів та боязнь потрапити до категорії «ворогів народу». 22 жовтня 1939 відбулися вибори до Н.з.З.У. Згідно з офіц. даними, у голосуванні взяли участь 92,83 % виборців, з яких 90,93 % віддали голоси за пропонованих кандидатів. Депутатами Н.з.З.У. обрано 1484 особи. 26 жовтня 1939 в приміщенні Великого міськ. театру (нині Львівський нац. академічний театр опери і балету) розпочали роботу Н.з.З.У. Підсумком їх триденної роботи стало ухвалення декларацій, в яких зазначалося, що влада в Зх. Україні належить трудящим міста і села в особі рад депутатів трудящих. Збори одноголосно прийняли рішення просити ВР СРСР прийняти західноукр. землі до складу УРСР. Обрано делегацію (Повноважну комісію) у складі 66 осіб, що повинна була репрезентувати Н.з.З.У. та оприлюднити декларації на позачергових сесіях ВР СРСР і ВР УРСР. 1 листопада 1939, враховуючи рішення Н.з.З.У., 5-та сесія ВР СРСР 1-го скликання ухвалила Закон про включення Зх. України до складу СРСР і її з’єднання із УРСР. 14 листопада 1939 позачергова 3-тя сесія ВР УРСР 1-го скликання ухвалила Закон про включення Зх. України до складу УРСР. Незважаючи на неоднозначну оцінку скликання Н.з.З.У., позитивним результатом їх роботи стала реалізація споконвічних прагнень укр. народу жити в одній д-ві. Значна частина сучасних укр. істориків громадськості вважає, що осн. подією на цьому шляху стала не діяльність Н.з.З.У., а Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 (див. Акт злуки). Літ.: Варецький В. Соціалістичні перетворення в західних областях УРСР (в довоєнний період). К., 1960; Історія Львова. К., 1984; Ковалюк В. До питання про скликання Народних зборів Західної України. «Вісник Львівського університету: Серія суспільних наук», 1992. О.І. Муравський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАРОДНІ ЗБОРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
