НАЛЕПИНСЬКА-БОЙЧУК Софія Олександрівна (30.07.1884— 13.07.1937) — художниця і графік, дружина М.Бойчука. Н. в м. Лодзь (нині місто в Польщі). Мистецьку освіту здобула в худож. школі Я.Ціонглінського в Санкт-Петербурзі та в студії Ш.Холоші в Мюнхені. Викладала в Миргородському керамічному ін-ті (1918), Київ. худож. ін-ті (з 1925). Репресована 1937. Працювала в галузі станкової та книжкової графіки. Авторка кількох живописних творів: «Фабзаєць» (1925), «Мені тринадцятий минало...», «Молотьба», «На вакаціях» (усі — 1926), «Перед
НАКАЇ (Nakai) Казуо (н. 24.10. 1948) — японський історик і політолог. Н. в Тотторі (Японія). Учасник 1—4-го міжнар. конгресів українців, професор Токійсь-
Налепинська-Бойчук С.О. Ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Катерина». Гравюра на дереві. 1929.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАЛЕПИНСЬКА-БОЙЧУК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
