МУШКЕТИК Юрій Михайлович (н. 21.03.1929) — прозаїк, поет, публіцист, літ. критик, громад. діяч. Герой України (2009). Н. в с. Вертіївка (нині село Ніжинського р-ну Черніг. обл.) в сім’ї службовця. Почав друкуватися 1952 (оповідання «Перед грозою»). Закінчив філол. ф-т Київ. ун-ту (1953) та аспірантуру при кафедрі укр. літератури цього унту. Після виходу у світ істор. повісті «Семен Палій» (1954) став членом Спілки письменників СРСР. 1956—72 працював гол. редактором ж. «Дніпро», обирався 1-м секретарем правління Київ. орг-ції Спілки письменників України та Спілки письменників України (з 1986), з 1989 — голова ради Спілки письменників України; брав активну участь у боротьбі за відродження укр. мови і к-ри. Академік Укр. академії оригінальних ідей (1995). Депутат ВР України 11-го скликання. Від повістей «Семен Палій» та «Гайдамаки» (Київ, 1957; Москва, 1960), після епізодичних звернень до античності («Смерть Сократа», 1971, 2008; «Суд над Сенекою», 1978), М. повернувся до укр. істор. тематики («Жовтий цвіт кульбаби», 1985). У подальшому твори М. відображають як
історію України 17—18 ст. («Яса», 1987, 1990, 2006; «Гетьманський скарб», 1993; «На брата брат», 1994; «Прийдімо і поклонімося», 1996; «Погоня», 1997), так і пекучі проблеми сучасності («Серце і камінь», 1962; «Крапля крові», 1964, 1967; «Останній острів», 1969; «Жорстоке милосердя», 1972, 1973, 1975, 1983; «Біла тінь», 1977; «Позиція», 1979, 1982; «Вернися в дім свій», 1981; «Віхола», 1983; «Рубіж», 1984; «Морок», 2001; «У пастці», 2004; «Плацдарм», 2008). Героями істор. творів М. виступають визначні особистості укр. історії (С.Палій, І.С.Мазепа, М.І.Залізняк, І.Сірко, П.Дорошенко, П.Полуботок, І.Виговський), діяльність яких розгортається на тлі достовірної багатогранної панорами життя укр. народу, що спирається на величезний обшир істор. джерел та теоретико-історіографічних досліджень, скрупульозно вивчених автором. В обох напрямах своєї творчості (минувшина і сучасність) М. піднімає непроминущі філос. питання духовності, совісті, моралі, істини, добра і зла, відображає сусп. настрої і переживання, формуючи життєві принципи й пріоритети укр. нації. Автор фантастично-пригодницької повісті для дітей «З’їж серце лева» (1972), п’єси «Не кидай мене в дорозі» (1969), сатиричного роману «Обвал» (1984; виданий — Москва, 1990), поетичної збірки «Чорний вершник» (1992) та ін. творів, літературнокритичної праці про А.Шияна (1960) й великої кількості статей. Окремі твори М. видано болг., іспанською, латис., литов., нім., рос., словац., угор. та ін. мовами. За творами М. знято кінофільм «Біла тінь» (1979) та телефільми «Позиція» (1983), «Біль» (1989), «Чорна долина» (1989, за мотивами роману «Яса»). Лауреат Респ. премії ім. М.Островського (1965, за роман «Крапля крові»), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1980, за роман «Позиція»), Держ. премії СРСР (1987, за роман «Рубіж»), премії ім. М.Старицького (1994, за роман «На брата брат»), премії Фундації Антоновичів (1997, за художнє відображення минулого України) та Міжнар. премії ім. Г.Сковороди (1997), ім. Д.Яворницького (2004, за роман «Погоня»).
Нагороджений орденами та медалями СРСР, почесною відзнакою Президента України (1996), орденом кн. Ярослава Мудрого 5-го ст. (1999). Герой України з врученням ордена Держави (2009). Тв.: Смерть Сократа. К., 1971, 2008; Жорстоке милосердя: Роман. К., 1972, 1973, 1975, 1983; Віхола: Роман. К., 1983; Рубіж: Роман. К., 1984; Жовтий цвіт кульбаби: Історичні повісті. К., 1985; Твори, т. 1—5. К., 1987—88; Динозавр: Повість. «Київ», 1988, № 1; Избранные произведения, т. 1—2. М., 1989; Гетьманський скарб: Роман. К., 1993; Х., 2007; На брата брат: Роман. К., 1994, 1996, 2006, 2007; Погоня: Роман. К., 1997; Морок: Роман. К., 2001; Суд: Оповідання. К., 2004; У пастці: Роман. К., 2004; Плацдарм: Роман. «Київ», 2008, № 5—8. Бібліогр.: Юрій Мушкетик: Біобібліографічний довідник. К., 1999. Літ.: Федоровська Л.К. Романи Юрія Мушкетика: Літературно-критичний нарис. К., 1982; Любацька Г. І проросте в ділах людей...: Роздуми про творчість Юрія Мушкетика. «Вітчизна», 1985, № 9; Жулинський М. Земля і люди — нерозривне коло. «ЛУ», 1987, 12 листопада; Смолій В. Післямова. В кн.: Мушкетик Ю. Яса. К., 1987; Новиченко Л. Ця наша неласкава Кліо... «Вітчизна», 1988, № 10; Старченко Т. Сквозь века... (тема исторической памяти в творчестве Ю. Мушкетика). «Радуга», 1989, № 7; Шевчук В. Шляхи історичної прози Юрія Мушкетика. «Українська мова і література в школі», 1989, № 3; Смолій В. Передмова. В кн.: Мушкетик Ю. Яса. К., 1990; Юрій Мушкетик — академік. «ЛУ», 1995, 23 листопада; «Всі мої твори — витоки з рідної землі» [бесіда з Ю. Мушкетиком]. «Літературний Чернігів», 1996, № 8; Почесна відзнака Президента України. «ЛУ», 1996, 5 вересня; Юрій Мушкетик — лауреат міжнародної премії імені Г. Сковороди. Там само, 1997, 13 листопада; Календар Чернігівщини... 1999—2000. К., 1998; Волинський К. Син України: З міркувань про Юрія Мушкетика — людину і письменника. «ЛУ», 1999, 25 березня; Лупій О. Творець талановитих книг. В кн.: Юрій Мушкетик: Біобібліографічний довідник. К., 1999; Плющ В. З чернігівського житнього поля: Ю. Мушкетику — 70. «ЛУ», 1999, 25 березня; Шпиталь А. Історична проза Юрія Мушкетика. «Київська старовина», 1999, № 3; Жулинський М. Виводив душу з пітьми. «ЛУ», 2004, 25 березня; Шевченківські лауреати 1962— 2007. Енциклопедичний довідник. К., 2007; Погрібний А. Літературні явища і з’яви. Ніжин, 2007; Сичевський В. З пітьми облуд до свята правди. «Культура і життя», 2007, 11 квітня; Наконечний О. Право сказати правду. «ЛУ», 2009, 5 березня; Жулинський М. Сила внутрішнього світла: Лист до Юрія Мушкетика як привід для роздумів
про його творчість з нагоди 80-річчя. Там само, 2009, 26 березня; Павличко Д. Погляд у глибини нації. Там само, 2009, 2 квітня; Осадчий В. ...Жито, збите копитами. Там само, 2009, 9 квітня. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУШКЕТИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
