МУСУЛЬБАС Іван Андрійович (1895—10.03.1937) — рад. держ. діяч. Н. в с. Маневичі (нині с-ще міськ. типу Волин. обл.). Брав участь у Російській революції 1917—1918, учасник громадянської війни в Україні 1917—1921. Член КП(б)У з 1919. Член Житомирських губернського революц. к-ту та губернського виконкому, секретар Харків., Житомир. губкомів КП(б)У, член правління Українського сільськогосподарського банку (1927—29), зав. відділу ЦК КП(б)У по роботі на селі. 2й секретар Київ. обкому КП(б)У (1932—36), член колегії Наркомату земельних справ УСРР/ УРСР, голова Укрколгоспцентру. На Х з’їзді КП(б)У обраний кандидатом у члени ЦК, на ХI та ХII з’їздах — членом ЦК КП(б)У, член ВУЦВК. Репресований. Страчений. Реабілітований у листопаді 1956. В.І. Марочко.
дом ватажка схопили й відвезли до Кракова, де той і помер у в’язниці. Рад. історіографія традиційно трактувала М.п. як «антифеодальний рух», спрямований проти соціального, нац. та реліг. гніту. Поодинокі збережені джерельні свідчення не дають можливості провести достовірну реконструкцію перебігу та причин М.п., утім є підстави припускати, що, крім соціальної складової, повстання стало помітним фактором міжнар. політики та політ. інтриг європ. володарів. Тогочасні хроністи пов’язували початок повстання з політикою молдов. господаря Стефана III Великого — васала польс. короля Казимира IV Ягеллончика, який підбурював Муху до виступу проти польс. короля, оскільки той не захистив Молдавське князівство від зазіхань Османської імперії та Угорщини. Літ.: Історія селянства Української РСР, т. 1. К., 1967; Грабовецький В.В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490—1492 років (з історії спільної антифеодальної боротьби України і Молдавії). Львів, 1979; Котляр М.Ф., Смолій В.А. Історія в життєписах. К., 1994. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУСУЛЬБАС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
