МУССОЛІНІ Беніто (Mussolini Benito Amilcare Andrea; 29.07. 1883 —28.04.1945) — італ. політ. і державний діяч. Н. в с. Довіа ді Предаппіо (обл. Емілья-Романья, пров. Форлі, Італія). З 1901 — член Італ. соціаліст. партії (ІСП), з грудня 1912 редагував її газ. «Аванті!» У листопаді 1914 виключений з ІСП за заклик вступити в Першу світову війну на боці Антанти. У вересні 1915 мобілізований до армії, а згодом брав участь у бойових діях до поранення в лютому 1917. У березні 1919 заснував у Мілані (Італія) фашистську орг-цію під назвою «Союз боротьби». У жовтні 1922 на чолі колони фашистів здійснив похід на Рим (столиця Італії), у результаті чого отримав посади прем’єр-міністра та міністра закордонних справ, став диктатором Італії. Праця М. «Доктрина фашизму» (1932) стала програмною для його партії. «Найчистішою формою демократії» М. вважав фашизм, характеризуючи його як «демократію організовану, централізовану, авторитарну». Наголошував на культі боротьби, обожнював війну, рішуче відкидав потребу у всесвіт-
ньому і перманентному мирі як найвищому ідеалі людського поступу. Заперечував право на нац. самовизначення недерж. націй. Гол. завданнями фашист. держави М. вважав утворення імперії та здійснення перманентної соціальної революції. У зовн. політиці головні зусилля спрямував на встановлення італ. домінування в Середземномор’ї та створення колоніальної імперії в Пн. і Пн.-Сх. Африці. Розпочав агресію проти Ефіопії 1935—36, захопив Албанію 1939. Обстоював створення «вісі Рим—Берлін». 1940 Італія вступила в Другу світову війну на боці Німеччини. Італ. війська постійно зазнавали великих втрат і поразок. 25 липня 1943 М. був зміщений зі своєї посади і заарештований, але завдяки спецоперації, здійсненій під орудою О.Скорцені, звільнений. 23 вересня 1943 очолив «Італійську соціальну республіку» в пн. частині країни, окупованій гітлерівськими військами. Після поразки Вермахту в Італії намагався виїхати з країни і сховатися у Швейцарії. У квітні 1945 знищений італ. партизанами в с. Джуліно ді Медзегра, поблизу Адзано (обл. Ломбардія, пров. Комо, Італія). Тв.: Мемуары 1942—1943. М., 2003. Літ.: Колье Р. Взлет и падение Бенито Муссолини. М., 2001. Ю.І. Шаповал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУССОЛІНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
