Бере свій початок із приватного зібрання подружжя Ханенків. До його складу входило бл. 1200 пам’яток — переважно твори західноєвроп. мист-ва (бл. 400 живописних полотен, понад 8 тис. гравюр, скульптура, порцеляна, старовинні меблі), бл. 700 пам’яток Близького і Далекого Сх., цінні зразки рос. ікон й укр. вжиткового мист-ва, понад 300 виробів із золота і срібла (переважно великокняжого й візантійського) та ін. За своєю худож. цінністю, наявністю шедеврів світ. значення музей відомого колекціонера й громад. діяча Богдана Івановича Ханенка і його дружини Варвари Николівни — доньки цукрозаводчика і мецената Н.А.Терещенка — вважався одним із кращих у Російській імперії.
Після його націоналізації 1919 було утворено Другий держ. музей, підпорядкований Всеукраїнському комітету охорони пам’яток мистецтв і старовини. З 1921 переходить у відання ВУАН (нині Національна академія наук України) і одержує назву «Музей мистецтв імені Б.І. та В.М. Ханенків» (1923 ім’я засновників було вилучено з назви закладу). 1934 об’єднаний з Київ. картинною галереєю (нині Київський музей російського мистецтва) в Держ. худож. музей. З 1936 існував як самостійний заклад — Київ. музей зх. та сх. мист-ва. З 1999 має сучасну назву, повернуто ім’я Ханенків. Зібрання музею поповнювалося за рахунок приватних збірок, перерозподілу фондів ін. музеїв, держ. закупок. Під час нацистської окупації Києва 1941—43 найціннішу частку збірок музею було евакуйовано до Уфи (нині столиця Башкортостану, РФ). Гітлерівцями пограбовано понад 25 тис. пам’яток (переважно гравюр). Нині музей володіє найзначнішим в Україні зібранням — понад 25 тис. творів мист-ва країн Зх. Європи, Америки, Близького і Далекого Сх. від 3 тис. до н. е. до сучасності, серед яких чимало унікальних пам’яток світ. значення: скульптурні твори Стародавніх Єгипту, Греції й Риму, візант. енкаустичні ікони 6—7 ст., картини Д.-Р.Веласкеса, Х. де Сурбарана, П.-П.Рубенса, Ф.Гальса, Дж.Белліні, Ж.-Л.Давида, колекції китайс. сувоїв 15—20 ст., іранської й араб. мініатюри 13— 17 ст., япон. ксилографії 18—19 ст. та ін. Серед директорів і співробітників закладу були відомі мистецтвознавці, діячі к-ри Г.Лукомський, М.Макаренко, І.Врона, С.Гіляров, В.Овчинников й ін. Розміщується в спорудженому в 1887—95 будинку, зали якого було оформлено подружжям Ханенків в архіт. стилях різних істор. епох. 1998 музей поновив свою діяльність, відкривши зали західноєвроп. мист-ва після тривалого капітального ремонту-реставрації з відновленням інтер’єрів і врахуванням первісного задуму його засновників та повної реекспозиції. 2006 почала діяти відновлена експозиція «Східна колекція», відкриття якої було відзначено перемогою у конкурсі «Краща музейна подія року».
Літ.: Каталог западноевропейской живописи и скульптуры. К., 1961; Сак Л.Н. Из истории возникновения и развития Киевского государственного музея западного и восточного искусства (1883—1945). В кн.: Очерки истории музейного дела в СССР. М., 1963; Крутенко Н. Київський музей західного та східного мистецтва. «Пам’ятки України: Спецвипуск», 1998, № 2; Рославець О. Богдан Іванович Ханенко — засновник Київського музею західного та східного мистецтва. В кн.: До 150-річчя з дня народження Б.І. Ханенка — мецената, колекціонера, фундатора музею. К., 1999; Біленко Г., Рудик Г. Східна колекція: Альбом-путівник. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. К., 2005. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ БОГДАНА ТА ВАРВАРИ ХАНЕНКІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
