МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ (р. н. невід. — п. після 1292) — князь луцький (з 1264) і володимиро-волинський (з 1289). Дехто з істориків припускає, що після смерті батька (1264) М.Д. одержав ще й Теребовльську волость. 4-й син Данила Галицького від його 2-ї дружини, племінниці вел. кн. литов. Міндовга. Бл. 1253 одружився з донькою половецького хана Тегака. М.Д. дотримувався мирних засобів у зовн. політиці, вигідно відрізняючись в цьому від старшого брата галицького кн. Лева Даниловича. Був розсудливим і вмілим правителем. Тому помираючий володимиро-волин. кн. Володимир Ва-
силькович, у якого не було дітей, заповів 1289 йому своє князівство. Об’єднавши Луцьку і Володимирську землі, М.Д. став сильним государем, якого поважали сусіди. Його васалом був мазовецький князь Конрад II. Литов. князі Будикід і Будивид віддали йому м. Волковийськ (нині м. Волковиск Гродненської обл., Білорусь), «абы с ними мир держал» (як твердить Галицько-Волинський літопис). Останні роки життя М.Д. науці невідомі, бо головне джерело з історії Галичини і Волині — Галицько-Волинський літопис — уривається на межі 1289/90. Літ.: Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950; Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. К., 1984. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
