— церк. діяч, митрополит Буковини. Н. в с. Митюк-Драгомирна на Буковині. Від 1877 — архімандрит, консисторський радник і ген. вікарій Буковинської митрополії, від 1880 — митрополит Буковини. Під час його керування митрополією посилилася румунізація правосл. церкви на Буковині. Найповніше свої погляди митрополит висловив у брошурі «Апологія греко-кафоличної віри на Буковині» (1885). Митрополит вважав румунів єдиним автохтонним населенням краю (див. Автохтони). Слово «волох» (тобто румун) він ототожнював із словом «православний». Українців Буковини владика Сильвестр вважав слов’янізованими волохами. М.-А. зробив реформу в управлінні Церквою: 1891 був створений конгрес для обговорення питань внутр. управління її справами. П. у м. Чернівці. Літ.: Апологія румунізації. «Буковина», 1885, 15 серпня; Гедеон, иеромонах (Губка). История православной церкви на Буковине в период вхождения Буковины в состав Австрийской империи (1774—1918). Сергеев Посад, 1996; Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХIХ — початку ХХ ст. Чернівці, 1999. С.Л. Юсов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОРАР-АНДРІЄВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
