МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ (самоназва — молдовень) — за даними Всеукр. перепису населення 2001, проживають чисельністю в 258,6 тис. громадян, що складає 0,5 % від заг. кількості населення України. За міжпереписний період (від 1989) їх число зменшилося на 65,9 тис. осіб (20,3 %). Майже 74 % укр. молдован — це жителі двох областей: Одеської області (123,7 тис. осіб, або 47,8 % від усієї кількості представників цієї національності) та Чернівецької області (67,2 тис. осіб, або 26,0 %). Ще 11 % молдован розселено в трьох областях — Миколаївській області (13,2 тис. осіб), Кіровоградській області (8,3 тис.) та Донецькій області (7,2 тис.), у решті регіонів налічується від 1,4 до 4,4 тис. осіб. Компактно молдовани проживають в Автономній Республіці Крим, Вінницькій області, Полтавській області, Херсонській області та в м. Севастополь. Із 258,6 тис. молдован 181,1 тис. вважають рід-
ною мовою молдовську, 27,7 тис. — українську, 45,6 тис. — російську. Молдов. мова належить до сх. підгрупи романської групи індоєвроп. сім’ї мов. Писемність здійснювалася на основі кириличної графіки (1989 прийнято рішення про перехід на лат. графіку). За реліг. належністю молдовани є правосл. християнами. Етнічна історія молдован бере свій початок з часу формування народності волохів — пращурів усіх східнороманських народів, які в 10—13 ст. проживали в ареалі, котрий охоплював пн. Балканського п-ова та Карпатські гори і не раз входив до складу слов’ян. держ. об’єднань: Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинського князівства. Волохи, сформовані як народність на основі групи фракійських племен та піддані в перших століттях н. е. процесам романізації, починаючи вже з 6 ст., налагодили тісні зв’язки з розселеними в цьому регіоні слов’янами. Саме в результаті взаємодії волохів і слов’ян у Сх. Прикарпатті власне й почав формуватися молдов. народ. Територія його первісного розселення в 14 ст. увійшла до складу Молдавського князівства, де проживали й слов’яни. Процес заселення укр. території молдованами значною мірою був спричинений експансією з боку шляхетської Польщі та турец. завойовників. З 16 ст. молдов. селяни, втікаючи від гноблення місц. феодалів і репресій турец. загарбників, під владою яких перебувала Бессарабія, цілими родами і сім’ями переселялися на укр. землі. До речі, чимало молдован було й у Війську Запорозькому. Майже до серед. 18 ст. молдовани заселяли райони Лівобережної України, Поділля, пд. частину Брацлавського воєводства і Київського воєводства, деякі ін. території. Прибували вони з Бессарабії, «ханської Туреччини» — нижньої Наддніпрянської України (див. також Ханська Україна: ще в 16 ст. Молдова була захоплена Османською імперією), Буковини. У кінці 18 ст. лівобережжя Дністра, а пізніше землі між річками Прут (прит. Дунаю) та Дністер — Бессарабія — були відвойовані в Туреччини й приєднані до Російської імперії. Тоді ж багато молдован увійшло
33 МОЛДОВАНИ
34 МОЛДОВСЬКИЙ
до складу військових поселень. Вони заснували окремі населені пункти (роти) у складі гусарського і пандурського піхотних полків, а також у Слов’яно-Сербському і Бахмутському повітах. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. серед молдован, які населяли в царській Росії Бессарабську губ., частково — Подільську губернію і Херсонську губернію, відбулася подальша етнічна консолідація. 1918 Бессарабія була приєднана до Румунії. А в лівобереж. районах Придністров’я, де мешкали молдовани, 1924 у складі України було створено Автономну Молдав. СРР (з 1937 — Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка). 1940 після включення Бессарабії в СРСР на території Молдав. АРСР і більшій частині Бессарабії було утворено Молдав. РСР, з 1991 — Республіка Молдова. Україна створює відповідні умови для задоволення культурно-освіт. та духовних потреб громадян молдов. національності. З цією метою засновані молдов. національно-культ. т-ва, зокрема в Запоріз., Київ., Кіровогр., Одес. та Чернів. областях. Національно-культ. молдов. асоціація має всеукр. статус. Підготовку пед. кадрів для навч. закладів з молдов. (румун.) мовою навчання здійснюють Ізмаїльський пед. ін-т (укр. та молдов. (румун.) мова і література) і Білгород-Дністровське пед. учще (молдов. (румун.) мова). Упродовж тривалого часу в самій Молдові навч. література друкувалася молдов. (румун.) мовою з використанням кирилиці. Підручники з мови мали назву «Молдовська мова», а з літератури — «Молдовська література». Так само і навч. плани шкіл в Україні з молдов. контингентом учнів мали назву: «Навчальний план загальноосвітньої школи з молдовською мовою навчання». З 1992 розпочався перехід шкіл з молдов. складом учнів на навчально-методичне забезпечення, в основу якого покладена лат. графіка, що було зумовлено відповідним процесом у школах Республіки Молдова. Підручники з мови та літератури шкіл Молдови стали називатися «Румунська мова» та «Румунська література». Мову друкування пі-
дручників було визначено як румунську. Цими підручниками почали користуватись і в школах областей України, де навчаються учні молдов. національності. Згідно із 3-ю статтею Протоколу про співробітництво між Мінвом освіти і науки України та Мін-вом освіти Республіки Молдова, «молдовська сторона, враховуючи свої можливості, надасть безкоштовно підручники з усіх навчальних дисциплін, методичні посібники і художню літературу для дошкільних навчальних закладів і шкіл України з молдовською (румунською) мовою навчання відповідно до заяви української сторони». Разом з тим, враховуючи запити і пропозиції громад. оргцій, зокрема Одес. обласної національно-культ. молдов. асоціації «Лучаферул» та пед. колективів, визначення Конституцією Молдови молдов. мови як державної, управління освіти Одес. обласної держ. адміністрації, починаючи з 1998, рекомендувало загальноосвіт. навч. закладам використовувати в шкільній документації термін «молдовська мова». Для задоволення культ. запитів молдов. нац. спільноти в Одес. області на поч. 2000-х рр. діяло понад 30 молдов. аматорських колективів, серед них — вокально-хорові, танцювальні та муз. колективи, які демонструють свою майстерність на традиційних фестивалях «Мерцишор», «Флоріле далбе», «Ізвораш» та міжетнічному форумі «Нижній Дунай». Одес. обласна телерадіокомпанія готує передачі на радіо і телебаченні молдов. (румун.) мовою, зокрема, на обласному телебаченні цією мовою виходить щотижнева публіцистична програма «Плаюл натал», а на обласному радіо — щотижнева інформаційна програма «Актуалітець» та щотижнева передача за листами радіослухачів «Фелічітар». З метою забезпечення інформаційних потреб молдов. нац. меншини молдов. (румун.) мовою видається щомісячна сторінка «Лучаферул» в Ізмаїльській районній газ. «Придунайские вести». 2003 зареєстровано газ. «Лучаферул», яка виходить на за-
гальнодерж. рівні молдов. мовою. Це сприяє поглибленню дружніх стосунків між укр. та молдов. народами. 2008 парафовано Угоду між Україною і Республікою Молдова про співробітництво в забезпеченні прав осіб, які належать до нац. меншин. Кінцевий результат — створення міжурядової українсько-молдовської комісії у цій сфері. Бібліогр.: Етнічні спільноти України: етнографічні особливості: Рекомендаційний бібліографічний покажчик. К., 2000. Літ.: Лисенко В.Г. Утворення і розвиток Молдавської АРСР у складі УРСР (1920—1940 рр.). «УІЖ», 1974, № 9; Репида А.В. Образование Молдавской АССР. Кишинев, 1974; Очерки по истории молдавско-русско-украинских связей ХVII—ХХ вв. Кишинев, 1977; Исторические корни связей и дружбы украинского и молдавского народов. К., 1980; Нерушимая дружба украинского и молдавского народов в период социализма. К., 1980; Етнічний довідник, ч. 2: Етнічні меншини в Україні. К., 1996; Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. К., 1997; Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. К., 1998; Орлик В.М. Молдавська національна меншина в Україні (1919—1923 рр.). Кіровоград, 1998; Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. К., 2001; Фетеску А. З досвіду роботи Молдовської національно-культурної асоціації. В кн.: Наукові записки Молдовської національно-культурної асоціації: Збірник, вип. 15. К., 2001; Український соціум. К., 2005; Розвиток етнонаціональних відносин в Україні: Стан. Тенденції. Перспективи. К., 2007. П.Д. Овчаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
