КОМОРНИК — у Короні Польській, Великому князівстві Литовському і в Речі Посполитій — асистент підкоморія при здійсненні межового судочинства. Призначався підкоморієм із місц. шляхти, після чого на найближчій суд. сесії (див. Підкоморний суд) складав присягу перед повітовим каштеляном або маршалком і земським урядом, однак не входив до земського уряду. За дорученням підкоморія міг вести самостійне судочинство та власні книги реєстрації справ. Його рішення мали таку ж силу, що й рішення підкоморія. Літ.: Лаппо И. Подкоморский суд в Великом Княжестве Литовском в ХVI столетии. «Журнал министерства народного просвещения», 1897, кн. 7; Статут Великого Княжества Литовского 1566 года. Издание Императорского Московского общества истории и древностей российских. М., б/г.; Книга Київського підкоморного суду (1584—1644). К., 1991. С.Г. Ковальова.
про збройну боротьбу Армії Крайової та Варшавське повстання 1944, книги «The secret Army» («Таємна армія», 1950). П. у м. Лондон. П.З. Гуцал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОМОРНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
