КОЛАКСАЙ — герой скіф. етногонічної легенди. Згідно з Геродотом, був молодшим сином міфічного першопредка скіфів Таргітая, прародителем скіф. царського роду паралатів. Лінгвісти вважають, що слово-ім’я «Колаксай» походить з індоіранської мови, і тлумачать його як таке, що означає Сонце- або Небо-царя. За легендою, К. отримав золоті небесні дари: плуг з ярмом, сокиру та чашу — символи влади над ін. скіф. племенами. В його образі простежуються риси першопредка та культурного героя. Так, він поділяє Скіфію на три царства між своїми синами і призначає особливе царство для зберігання священних небесних дарів. Дослідники вважають, що назва прадавнього ядра племен «сколоти» (див. Сколоти) походить від слова-імені «Колоксай». З часом образ К. почав асоціюватися з родоначальником особливого соціального прошарку скіф. сусп-ва — воїнів. Літ.: Раевский Д.С. Очерки идеологии скифо-сакских племен: Опыт реконструкции скифской мифологии. М., 1977; Доватур А.И. и др. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982. В.П. Білозер.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛАКСАЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
